Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2016 WWW.UNWLA.ORG 17 9 ЛИСТОПАДА – ДЕНЬ У КРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТИ І МОВИ Мовний парадокс українців Нещодавно довелось звернути увагу на один момент в телепрограмі, де журналіст проводив опитування, але вразило, як одна гарна дівчина розповідала, що вона "з діда- прадіда українка", що є, таким чином, "справжньою, корінною українкою". Говорила про це з гордістю, але говорила – по- російськи. Це врізалося в пам'ять і спрямувало мене в мої давні роздуми про мовний феномен українців... Ні, – не феномен, а мовний парадокс, найпоширеніший з усіх численних парадоксів у сучасній Україні. У наш час, коли Росія почала злочинну аґресію щодо України, відбувся сплеск справжнього українського патріотизму. Мільйони українців усвідомили необхідність захищати свою Вітчизну, свою ідентичність. Маємо численні вияви ук- раїнського патріотизму й геро- їзму... При цьому про свій пат- ріотизм заявляють (і навіть ділом доводять!) численні російсько- мовні громадяни України, багато з яких вважають себе справжніми українцями. І ось тут для мене криється справжня загадка. Чому так є? Чому українці, що стали на захист України, не стають на захист української мови? Чому й надалі перебувають у полоні мовного рабства, яке протягом століть створювала їм сусідня, ворожа українцям держава? Україна, якій недоля присудила довгі літа перебувати в полоні чужинецьких держав, отримавши нарешті омріяну волю, не спромоглася вийти із мовного ярма! Всім уже відомо, як забороняли, нищили українську мову в царській Росії, що продовжували, хоч і не так відкрито, більшовики. Горезвісний Валуєвський циркуляр 1863 року таємно, але дієво, забороняв публікацію "малоросійською", тобто українською, мовою релігійних, навчальних і освітніх книг, однак ще дозволялась публікація художньої літератури. Дію Валуєвського циркуляру було закріплено і розширено шляхом видання імператором Олександром II Емського указу 1876 року, згідно з яким видання творів українською мовою заборонялося повністю. Це були яскраві вияви шовіністичної політики російського самодержавства, спря- мованої на посилення національного, духовного і політичного гноблення україн- ського народу. У результаті такої політики поневолювачів багато талановитих україн- ських письменників змушені були писати свої твори чужою мовою. Згодом захланна Росія оголосила їх російськими письменниками. Згадати б лише Миколу Гоголя і Володимира Короленка. Дотепер Українська Ві- кіпедія пише про полтавчанина Миколу Гоголя (1809-1852): "російський прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист укра- їнського походження", "визнаний класик російської літератури". Але ж він – українець, який походив із старовинного українського козацького роду! Навчався він у Полтаві й Ніжині, захоплювався збиранням укра- їнських народних пісень. "Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого..." – захоплено писав Гоголь. Він охоче вивчав давню українську історію, народні звичаї та усну народну творчість, що знаходило відображення у його творах. Але вимушений був писати російською! Зрештою, обставини переконали його, що всі повинні писати по-російськи... Що з того, що Гоголь з любов'ю описував красу України, що кожен знає його знамените "Чудєн Днєпр прі тіхой погодє, когда вольно і плавно мчіт сквозь лєса і гори полниє води своі...", – він став російським письменником! Що з того, що критикував, гостро висміював весь державний лад Російської імперії – він став окрасою російської літератури! Що з того, що своїми творами він показав разючий контраст ментальності українців і росіян, – він став російським письменником! Цікаве було висловлювання фран- Укра їна , якій недоля при суди ла довгі літа перебува ти в полоні чужи нець ки х держа в, отри ма вш и на реш ті омріяну волю, не спромогла ся ви йти із мовного ярма !
Page load link
Go to Top