Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2016 географія», «Дошкільне виховання», «Поза- шкільна освіта», «Нова школа соціального ви- ховання» та ін. Як вже зазначалося на початку статті, особливого значення у розвитку дитини С. Ру- сова надавала рідній мові, аргументовано фор- мулювала один із засадничих принципів нав- чання, а саме: навчання у школах і дитячих садках мусить здійснюватися рідною мовою. Спираючись на наукову спадщину О. Потебні, вона розглядає рідне слово, мову як джерело неповторного, національного світобачення, як систему, у якій фіксуються особливості сприй- мання і відображення дійсності, зокрема спе- цифіка її художньо-образного мислення. Рід- номовне виховання, на глибоке переконання С. Русової, повинне розпочинатися з сім’ї, ло- гічно продовжуючись у рідній школі. Проте, — пише Русова, — школа й родинне життя (за ча- сів царизму) були такі протилежні, що дитина, мов через безодню, плигала з свого рідного оточення в цілком чужу школу, де усе їй було незрозуміле: й мова, й відносини, й наука. На усе рідне, що зоставалося по той бік безодні, клалося темне тавро — до нього ставилися в офіціальній школі з презирством». Софія Русова створила оригінальну концепцію національного виховання, розро- била принципи української національної шко- ли. На думку Русової, кожна школа повинна мати національний характер, в програмі нав- чання перше місце належить предметам на- ціональним – мова, література, історія, геогра- фія свого народу. Важливе місце в системі національного виховання Софія Русова відводила рідному слову: «Мова є дзеркалом народного духу, психології кожного народу...». Всі найважливіші принципи педаго- гічної концепції С. Русової базуються на гума- нізмі, демократизмі, народності, природовід- повідності, культуро відповідності, не останнє місце належить і особистісно орієнтованому підходу, загальнолюдським цінностям та со- ціяльної обумовленості виховання. Заслуговують на особливу увагу і по- гляди Русової на проблеми розумового, мо- рального, естетичного, трудового, дошкіль- ного, сімейного виховання, підготовки вихо- вателів дитячого садка, вчителя нової україн- ської школи. При розв’язанні проблем розумового виховання вчена була більш схильна до ідеї виховання розуму дитини в процесі при- родної, активної самостійної діяльності, хоч й не заперечувала й іншої — виховання розуму розвиваючої особистості повинно ґрунтува- тися на узагальненому досвіді людства, скон- центрованому в науці, техніці, культурі, ми- стецтві, практиці. Розум повинен керувати всією духовною діяльністю людини, а, отже, необхідне виховання розуму. Відведення провідної ролі моральному вихованню у здійсненні загальної мети ви- ховання — «витворити... людину в найкращо- му значенні цього слова», звучить лейтмо- тивом у багатьох творах С. Русової, виражаючи гуманістичну спрямованість її педагогічних ідей. Моральне виховання дітей, за її пе- реконанням, може бути ефективним лише то- ді, коли воно має цілеспрямований характер і здійснюється планомірно, починаючи з най- молодшого віку дитини, ґрунтуючись на на- ціональній основі. Головними завданнями мо- рального виховання вчена вважала розвиток у дітей високих моральних почуттів, вироб- лення в них шляхом безпосередньої участі в добрих і корисних справах відповідних мо- ральних навичок і моральної поведінки, а та- кож формування моральної свідомості, стій- ких моральних переконань. Надзвичайно цікавими і корисними для теорії і практики сучасної школи є про- поновані С. Русовою шляхи і засоби мораль- ного виховання. За допомогою виховання вчена пропонувала поступово поширювати ко- ло дитячої любові. Спочатку природжену лю- бов до матері перенести на батька, потім на інших рідних — дідуся, бабусю, брата, сестру та ін., далі на вчителя, товаришів по школі і садку і т. д. Так, поширюючи свою любов все далі й далі, дитина на певному етапі свого розвитку починає відчувати любов до свого народу, своєї нації, врешті до всього людства. Намагання поширити любов до людей усього світу зайвий раз свідчать про гуманні й де- мократичні прагнення С. Русової. І підсумовуючи все вище сказане мо- жемо процитувати С. Русову «Нація народжу- ється біля дитячої колиски, тільки на рідному ґрунті. Серед рідної пісні й рідного слова здатна вирости свідома дитина». Ірина Євдокименко, докторантка Інституту журналістики Київського нац. ун-ту ім.Т.Шевченка
Page load link
Go to Top