Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 3 УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ СВЯТА, ТРАДИЦІЇ, ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ Д Д Д Е Е Е Щ Щ Щ О О О П П П Р Р Р О О О Р Р Р І І І З З З Д Д Д В В В Я Я Я Н Н Н У У У О О О Б Б Б Р Р Р Я Я Я Д Д Д О О О В В В У У У С С С И И И М М М В В В О О О Л Л Л І І І К К К У У У В Україну після комуністичного без ду - ховного свавілля повертаються народні релі - гійні звичаї та обряди. Донедавню де ґ радацію суспільства поступово змінюють християнські звичаї та обряди, змінюючи «совкову» тем ря - ву духовним переображе н ням. Відчувши по - дих свободи, українці згадали про свою таку багату духовну спадщину. Кожна людина сама обирає свою дорогу до духовного єднання з Богом, до розвитку своєї душі, та не можна відкинути великої ролі широкої інформа цій - ності нашого часу та виховної ролі Хрис ти - янської Церкви. Відродження давніх україн - ських традицій яскраво висвітлюють зимові релігійні свята: від ворожіння дівчат на святої Катерини і святого Миколая, Різдвяних коля - док, новорічної М аланки, щедрівок аж д о Во - до хреща. Поряд із духовною спадщиною вини - кають і нові традиції, прикладом якого є по - ши рення в Україні Вифлеємського вогню ми ру. Започаткували його в 1992 році укра - їнські пластуни. В 2007 р. на урочистій Літургії у Австрії вперше прозвучало привітання укра - їнською мовою вірним в Україні з нагоди пере - дачі Вифлеємського вогню миру україн ській делеґ ації. Вифлеємський вогонь миру запа лю - ють від вічного Вифлеємського вогню у храмі Різдва Христового у Вифлеємі, побудо ваному на місці народження Ісуса Христа. Прибувши в Україну, Вифлеємський вогонь розноситься пластунами від Закарпаття до Слобожанщини по церквах, школах, держав них установах, лікар нях, сиротинцях. Вдома свічки з Вифл е - ємським вогнем можна запа лити не тільки на Святвечір, але і на інші свята. Між святами свічку можна загасити. В церквах Вифлеєм - ський вогонь миру горить до Йордану. Сонячний Агнець. Н а гуцульському святковому столі від Святвечора до Йордану лежить «ягнятко», спечене з прісного тіста у спеціяльній бляшаній формі, як символ Хрис - та – Сонця правди, як символ єдності впоряд - кування світу та правосуддя. Ялинка, увінчана восьмикутною Виф - л е ємською зорею, прикрашена гірляндами, горі хами, яблуками, медівничками, ялинкови - ми прикрасами, як вічнозелене дерево, сим - волізу є вічне життя, дане людям Спасителем, а прикраси – дари від Нього, які ми отримуємо на протязі свого життя. Зелена гілка ялинки, смереки чи сосни символізує перемогу світла над темрявою, життя над смертю. Дідух – святковий обжинковий сніп, якого останнім зв ’ яза ли на ниві і занесли в сто - долу з словами: «Щоб ве лося від хліба до хлі - ба». Його став лять на покутті святко вої кім на - ти на Свят ве чір до Йор - дану, опісля його обмо - ло чували, а зерном, як символом безкі нечності буття, завмирання і ві д - нов лен ня (воскресіння) жит тя, засівали ниву, а солому – символ від жи - того, спалювали. Святвечірній стіл. На С вятвечір стіл під вишиваним обр усом встеляють запашним сіном, як символом першої Христової постелі. Ми так і колядуємо: «В яслах положила, сіном притрус и ла...» А на кутах стола ставлять по зубкові часнику – символ з д оров ’ я, щоб відіг - нати нечисту силу. В не так далекому мину - лому, як розповідав батько, під святковий стіл висипали оберемок соломи, а підлогу в кухні на радість дітям, теж накривали соло мою. Вва - жа лося, що в соломі перебували душі помер - лих, які завітали на той час до рідних осель. Традицією стало і готування на Свят - вечір пісних страв, яких повинно бути 12. В деяких селах Прикарпаття, як і в давнину, за столом залишають вільне місце для можли - вого вбогого, чи подорожнього, який може загостити до оселі. Хоча в цей день в гості ходити не прийнято, але як хтось прийде, то його зустрічають з радістю: «гість в дім, Бог в дім». Залишают ь вільними миску і ложку для чле на родини, який не зміг бути того вечора вдома. На середину сто - ла на час Різдяних свят до Йордану ставлять свят ковий хліб (колач, книш, обертух, як він носить назви в різних регіонах України). Хрис - тос народився у Виф ле -
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
