Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
24 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2012 ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ Анна (Нуся) Заньків В теплий осін - ній, сонячний день 24 - го вересня 2012 р. союзянки 49 - го Від ді лу СУА в Баф - фало з численною участю гро мади про - водили свою дов го - літню по сестру Ну - сю Заньків в остан - ню дорогу на вічний спочинок. Початок жит - тє во го шляху моло день кої на той час Нусі у воєнний час був важким і прикрим, як і в біль - шості самітних молодих хлопців та дівч ат, що втечею ряту ва лися перед навалою більшо - виць кої орди. Піс ля закінчення війни, в 1945 - 46 роках гурту ва лись біженці в таборах для переміщених осіб. Спочатку Нуся опинилася у німецькому Карль сфельді, а опісля в Міттен - вальді, розта шованому в чудовій мальовничій долині між Альпами, при Австрійській грани - ці, у таборі, що був розташований у військових касарнях над річкою Ізар. Тут між тисячами біженців, життя яких почало нормалізуватися завдяки американській адміністрації та чудо - вій приро ді, молоде товариство загоювало рани пережи того. Молодь почала навчатися в школах, фахових курсах. Нуся закінчила вчительську семінарію, тут запізнала свого майбутнього чоловіка Ярослава. Одружилася і вже з синоч - ком Ігорем молода родина переїхала до США, в Б аффало. Туга за рідними, за Україною ніколи не покидала її, та з часом віднайшла і зв ’ язки з родиною. Життя ввійшло в спокійне русло. Нуся і Ярослав працювали, Ігорчик підростав, успішно навчався в школі. Та добро триває недовго. Пережиті воєнні тривоги та злидні забрали завчасно з цього світу батька, а потім і чоловіка. Нуся працювала в кравецькій робітні до пенсії, даючи собі раду при допомозі роди - ни чоловіка. Ігор закінчив студії, одружився. Невдовзі після приїзду до Баффало Нуся вступила до СУА, який б ув заснований ще в 1933 році, де віднайшла товариство і задоволення від суспільної праці. Була неза - мінимою референткою зв ’ язків. Була над зи - чайно приємною у співпраці, веселою, това - рись кою, улюбленою в церковній громаді. Несподівана хвороба приспала ї ї 19 - го вересня у Бозі, де вже нема ні терпіння, ні болю, ні печалі. Дорога Союзянко, пам ’ ять про Тебе залишиться між нами назавжди. Оксана Солдат. ________________________ Стефанія Гуменюк Який той час невблаганний і ні - ко му не підвладний, забрав з наших ря - дів ще одну посест - ру, яку насправді важко замінити, улюб леницю всіх, працьовиту бджілку як в родині, так і в українській громаді. І подумки відзна - чаєш, що вона була настільки благородною людиною, що ніколи не мала недоброзич лив ців. В її усміхнених і наповнених такою незем ною добротою очах, спеціяльній внутрішній інтелігентності відби - вались усі її думки і діяння. Щаслива така людина... це наша член - ка 1 - го Відділу СУА світлої пам ’ яті Стефанія Гуменюк. Народилась покійна Стефа в липні 192 1 року в родині Івана і Анни Бойчуків, які еміґрували з Перемишлян на Львівщині до Америки в Массачуссетс. Коли народилася Стефця, в сімї вже були старша сестра Марія і брат Михайло. В родині був достаток, злагода і любов. Та «недовго сонце гріло». Коли Ст ефі не було й року, захворіла її мама на рак і померла. Останніми словами її заповіту було прохання, щоб батько відвіз дітей в Україну, «щоб діти не виростали серед чужинців». Батько виконав волю покійної матері. Спродав усе (мав будинок і шевський бізнес ) і поїхав з дітьми в рідну Галичину. Та, нажаль, його мати не мала вже сили виховувати онуків, і батько був змушений одружитися вдруге з вдовою, у якої було троє своїх дітей. А потім з трьома ще спільними дітьми в родині Івана Бойчука було всього дев ’ ятер о дітей. Незва жа - ючи на невідрадне економічне становище, в
Page load link
Go to Top