Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 9 після Петербурґа, Праги, Відня , Піль сена Боле хів мусів видаватися я к глуха провінція. Одначе Елі часто при їж джала до Болехова, нав’язала зв’язки з українською інт ел і генцією і дружила з такими жінками як Наталя Коб - ринська і Ольга Дучимінсь ка. У 1907 році народилася донечка Ніна і кар’єра Елі перер - валась. Учень Елі скрипаль і композитор Роман Прид аткевич у своїх споминах згадує, що під час лекцій п. Щедрович мусіла часто виходити, щоб заспок оїти плач немовлятка. В 1907 році Щедрович почала вчити в Музичному Інстутуті ім . Лисенка у Львові , директором якого був композитор Анатоль Вахнянин. Одна че вже в 1908 році помер Вах - нянин і тимчасовим директором - адмініст ра - тором при значено етномузикознавця Волoди - мира Шухевича. Нажаль , Елі не могла знайти порозуміння з новим директором і в скорому часі покинула Інститут та почала вчити при - ват но . Вона та кож дуже часто виступала на різних українських імпрезах у Львові та інших містах Гали чини. У Стрию зародилося її тісне приятельство з о. Остапом Нижанківським та сином – композитором Нестором . Часто дис - ку тували вони над проблемою браку профе - сійности в м узиці в Україні та про нові музичні течії , з якими Елі була ознайомлена. Нестор Нижанківський дуже шанував Елі не тільки як скрипальку - віртуоза, але як композиторку. Він був також її акомпан і ятором. Ганкевичі їздили на вакації в Карпати і там Елі залю - билася у все гуцульсь ке. Вона написала кілька п’єс на гуцульські теми і більшу композицію « Верховина », якою захоплювався Н. Нижан - ків ський. В 1908 р оці у Львівській філармонії в колишньому театрі г рафа Станіслава Скарбека відбулося величаве свято Шевче нка. Поміж ви конавцями була Єлисавета Щедрович - Ган - ке вич , яка виконала концерт Вєнявського в супроводі оркестри. Український щоденник « Діло » коротко написав про виступ Елі : « Скри - пачка захопила всіх своє ю технік о ю. С к ри - пач ка , яких рідко нам вдавалось слуха ти. » Рецензія в польськім щоденнику « Glos » багато ширша : « Кульмінаційною точ - кою програми була артистична і захоплю - юча гра на скрипці п. Щедрович. Вона зіграла концерт Вєнявського з таким глибоким від - чуттям і силою. щ о уся публ і ка великої з алі філармонії була зачарова н а. З естради , на якій ще неда вно звучала скрипка Ісає (учня Вєнявського. нс.) , слухали ми артистку , яка Б ожою іскрою заховала у звуки скрипки свою ніжну і г л ибоку душу. З - під руки чародійки лились у з алю чудесні ґ і рлянди і арабески звуків , які наповняли своєю красою душі слу - хачів. Є. Щедрович – це першоклясна европей - ська артистка . » В 1911 році Елі Ганкевич захворіла “ по - жіночому”. Поїхала до Відня лікувати сь і там на операційному столі увірвалась її ст руна на 27 - му році життя.. . Лев Ганкевич поїхав з донею і тілом дружини до Олександрівська, де її поховали. В час першої світової війни про - пала скрипка Страдіюварію са, а весь компози - торський дор о бок передали композиторові С. Людкевич у . У зав і рюсі воєн, окупацій і це про - пало. Лев Ганкевич став ш ироко відомим адво катом в Галич ині, оборонцем політичних в’ язнів , активістом соціал - демократичної пар - тії в Україні та великим громадським діячем. Він ніколи другий раз не женився, хоч багато львівських панянок в важали цього пристій - ного молодого юриста “доброю партією”. Вже на схилі літ в Ню Йорку Лев Ганкевич зго - дився подиктувати свої спомини внукові Оле - севі П ’ ясецькому. Одначе , коли розповідь дій - шла до року шлюбу Лева і Елі, Ганкевич від - мовився від дальших споминів і ніколи їх не закінчив. Після похорону мами дочка Ніна зали - шилася жит и до 1914 року з бабою і дідом в Олександрівську. Потім у Львові виховувала її бабця Марія фон - Вестернгольц Ганкевич. Ніна закінчила вищі студії в Лайпціґу і в 1935 році вийш ла заміж за інжен е ра - лісника Петра П ’ я - сецького. Була активною пластовою вихов ни - цею і громадською діячкою . Померла тра г ічно під колесами авта в Джерзі Ситі в 1982 році. Єлисавета Щедрович - Ганкевич була непересічна жінка. Доля спрямувала її життя на шля х служінн я музиці. І вона з того шляху не збилася. Вона блискуче засвітилася і зго - ріла , як той метеор. Ця жінка вповні заслу - говує на те, щоб ми пам’ятали її і щоб її ім’я було записане в історії української музичної культури як першої професійної міжнаро дно визнаної української скрипальки. Використані джерела : Єлисавета Александрівна Щедрович. Отзьівьі прессьі . Прага, 1906. Дорошенко, Софія. “Чорна Пані” (Спомин про Ната лю Кобринську) Наше Життя, 5/1951 . Придаткевич, Роман. “Єлисавета Щедрович - Ганке - вичева” Свобода, 16 - 18, XI, 1957. Інтервю Н. Соневицької з Олексієм П ’ ясецьким, вересень. 2012.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
