Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2010 Інтерв ’ ю з Дмитром Малак овом (Розмову вела Наталія Даниленко) – Пане Дмитре, розкажіть, будь ласка, трохи про себе та про Вашу працю в Музеї історії Києва. Народився в Києві 1937 року, все життя – киянин. Від 1992 року – науков ець Музею історії Києва, який відкрився у травні 1982 - го. Сам будинок музею – колишній Кловський палац на київських Липках, пам ’ ятка архітектури сере - дини 18 - го століття – вже був першокласним експонатом. Там була стабільна експозиція, яка розповідала про історію столиці України від часів виникнення життя на терені міста і до подій сучасності. З відновленням незалежності України наш музей почав влаштовувати вечори пам ’ яті, різномнітні виставки, за своєю тема - тикою неможливі в радянський час, як - от постій - но діючі виставки, присвячені пам ’ яті репре - сованих киян, Михайлу Грушевському, Митро - политові УАПЦ Василю Липківському, добі нацистської окупації міста, трагедії Бабиного Яру, або й звичайній київській цеглі. Увагу науковців музею привернули імена й долі ки ян, які за різних обставин опинилися за межами України та уславили Батьківщину далеко від рідного краю. Тривале вивчення в архівах, бібліотеках, спілкування з живими носіями істо - ричної пам ’ яті дозволили науковцям Музею історії Києва ще в 90 - ті роки минуло го століття повернути в Україну та в різний спосіб увічнити призабуті або й викреслені з нашого минулого імена видатних киян. Так було з Михайлом Грушевським, а тепер маємо численні видання, маморія льні дошки, пам ’ ятник та історико - меморія льний музей Велик ого Українця – філію Музею історії Києва. Так було з родиною Кричевських, а тепер є мемор ія льні дошки, численні видання тощо. Повернуто добру славу родини українських садівників та помологів Сим иренків: встановлено дві меморія льні дошки – Василю та Володим иру Симиренка м, опри - люднено унікальні матерія ли, навіть випущено поштову марку, їм присвячену. Великим здо - бутком музею є вивчення та популяризація творчості архітектора - киянина Владислава Горо - децького: видано монографію, альбом, названо вулицю, встановл ено пам ’ ятник. Саме в Україну повернуто ім ’ я видатного танцюриста та балет - мейстера світового рівня киянина Сержа (Сергія) Л ифаря, і тепер у Києві є меморія льна дошка, проводяться міжнародні конкурси артистів балету його імені. Музей історії Києва ініціюва в вивчення творчості та повернення на батьків - щину імен киян – художників Олекси Булавиць - кого, Бориса Крюкова, Віктора Цимбала, архі - текторів Сергія Григор ’ єва, Олекси Повстенка та багатьох інших. Наре шті, у травні 1999 року в спеція льно пристосованому бу динку з мезоніном та мансардою на вулиці Московській, 40 - б відкрито філію Музею історії Києва – Музей культурної спадщини. Там любовно зібрано й показано твори киян - мистців, які волею долі опинилися поза Україною. Основна експозиція розміщена на першому по версі, а чотири приміщення мезоніну та мансарди всі ці роки використовувалися для влаштування періодич - них виставок – з нових надходжень, до ювілеїв та пам ’ ятних дат тих, хто представлений в новій експозиції, творів молодих мистців тощо. Все це користувало ся великою популярністю у відвіду - вачів музею... – Пане Дмитре, а чому Ви вже вдруге кажете про це в минулому часі? А тому що, на превеликий жаль, не всі, хто при владі, розуміють, що будь - який музей не може повноцінно жити без періодичних виста - вок, тим б ільше музей, яким так пишався не тільки Киї в, але й численна українська дія спора. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top