Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
- синій. Птахи - мов сині квіти - в центрі композиції. Цю метафору підтримують сині кри ла квітів, сині дзьобики пуп’янків, сині сердечка гарячих (червоних) квітів. Може, й справді синє приносить щастя (згадаймо “Синього птаха” Метерлінка)? Чи це та священна єдність усього живого світу, що творить гармонію природи і мистецтва? Адже й у синіх птахів - червоні пуп’янки дзьобів, червоні пелюстки пір’я на крилах, квітучий букет хвоста, що переходить у вінок. Птах мов народився з квітів. Краса народжує красу! Ось той мир і та злагода землі, за що бо рються те пер люди. Марія Буряк тонко передає нас трій розпи су, драмати зує його (це її вклад у народне де- коративно- прикладне малярство). З цього пог ляду мене приваблює її робота “Зимовій”. Тут зимовій не стільки назва кущів, що цвітуть восени, скільки метафора, настрій. Тому художниця й не копіює цвіту, а створює свій (у різних тональностях), та ми все одно впізнаємо характер того, що в природі. Цікаво, що й у багатьох народних назвах цієї рослини також вловлюється головна її прикмета. Згадалось мені, як ми йшли Черкасами - Микола Сом, мати Василя Симоненка Ганна Федорівна з небогою Любою і я. Було це в переддень вересня. На одній з глухих вулиць ми помітили, що вже зацвів - зимовій, - сказав я. - А знаєте, як ще його називають? - спи тала Люба. І стали ми згадувати назви цього зілля: осінник, покровник, бабине літо, мороз, без смертник... Тепер, коли дивлюся на картину Марії Буряк, я за якимись невловимими ознаками пізнаю в чомусь кожну назву... ні, не рослини - мить віку, життя людини чи природи. Цікаво й побудований розпис. Це зимовій: на горішніх гілках уже сива паморозь, впала на дрібен цвіт - рожевий, ліловий, голубий. Пе люстки в кілька рядів, вражає стереоскопічна ілюзія... В декорі лаконічними засобами пере дається не тільки об’єм, але й рух. Ось ніби сіверко подув - і хвилюються вершечки. Так, це зимовій. Але в ньому ще горить літо: трикут ником дони зу цей жар стікає з трьох вели ких черво них квіток (їх підтри мують по боках трохи менші, блі діші). Все редині цих червоних уже зібрали ся сині ми сочки дощо вої води - осіннього неба. При долі жовті ють зграйки цвіту зимо- вію - і золота осінь на порі. Художниця вдало вводить в традиційний народний розпис динаміку композиції. Це ми помічаємо по листках, квітах - в лініях, навіть у кольорі (в неї зелень не монотонна, а полі фонічна, містка). Тому розпис виходить не застиглий, не сухо декоративний, а живописний, діючий, він промовляє до нас, як пісня, як дума. Оцей приземкуватий кущ зимовію в художниці перетворюється на квітуче дерево життя, що навіває нам роздуми про навколишній світ, про буття, про незнищенність краси і добра. ...А коли оглянеш її таку багату творчість на відстані літ, то знову й знову схиляєшся до тих самих яскравих поетичних образів, що наснажували й наснажують художницю, до її “Чарівна птиця Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
