Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Колись в Україні, крім вінків з живих квітів, дівчата плели собі вінки з пташиного пір’я. Най кращим пір’ям для вінка є пав’яче пір’я. В одній старовинній колядці ми знаходимо такі слова: По горі~горі павонька ходить... За ними йшла ґречная панна... Ой, ходить, ходить — пір'ячко збирає... Віночок вине, на голову кладе. Очевидно, і весільні вінки в стародавній Україні плелися з пір’я. В одній з весільних пісень на Київщині дружки співають: Летів горностай через став, Золотії пір ’ячка попускав; Та підіть, дружечки, позбирайте, Марусі віночок звивайте... Дівчата на Бойківщині ще й досі вплітають до вінків з квітів пав’яче пір’я. Олекса Воропай. Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Т.2 “Українське видавництво ”, Мюнхен, 1966. Віра ВОВК ЛЕГЕНПА ПРО ГАЛ ПНІ ДРУЖЕЧКИ - Гафійко-любко, будь мені за дружечку на весіллі, - попросила Галя. Гафійка зарум’яніла, як пишна рожа: - Не знаю, чи неня пустить. - У Галі - босі ноги, а в Гафійки - пацьорковані рукави. Пішла далі Галя. - Єленко-чічко, будь мені за дружечку на весіллі. Ніхто не хоче, сама не знаю, що мені робити. - А будуть музики, танці? - спитала чорно ока, рухлива, як білка, Єленка. - Ой, де я, сарака, візьму музик? Єленка спустила вії, а Галя пішла далі. - Параню-красотко, Катерино-золотко, Ганнусю-яблучко красне! - Ніхто не хотів бути Галі за дружечку. - Як же я піду за тебе Васильку? Хто мені буде за дружечки? Неспіване весілля, кажуть люди, - нещасне. Сумна, сумна Галя, а Василько стояв, як молодий кленочок, що вріс глибоко в землю: не буде дружечок у його Галі, ні вечорниць, ні пісень, бо Галя - сирітка, а він - тільки пастух чужих овець на полонині. Галя пішла поволі в хату і зачинила двері на засувку. Крізь вікно плив запах травневого зілля. Святі образи схилялися зі стіни над бідним столом; не було на ньому ні весільних короваїв, ні вару зі сливок для дружечок, ні паленої горілки для музик. Нараз від піль понісся ледве чутний спів: В морелі -рожева гілка, У Галі - скрипка і сопілка, У Галі — морелі вітка, Віночок ще й позолітка. Скрипка сміялася дрібушечкою і сопілка танцювала коломийки ближче і ближче.
Page load link
Go to Top