Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
хочу зупинитися лише на одній історії з книги споминів. Йдеться про появу в житті поета його Сонечка, про історію зі спогадів, яка змусила ще раз прочитати однойменний поетичний цикл із книги поезій „Повернення Богородиці”. Адже вірші циклу народжувалися трагедією втрати дружини, продовжуючи й далі кількадесяти- літній діялог автора зі своїм Сонечком, тепер особливо вражаючий - бо діялог той вже без відповіді: X. Повідай, Сонечко, мені, В якому небі ходиш нині. І як тобі в тій далині, І як тобі в тій холодині?! Ось допалю свою свічу, До безбоління дозорію И до тебе, рідна, прилечу, І обніму, і обігрію. Так рідко вимовляв „люблю ” В світанки наші пурпурові, Та все, що доброго роблю, - З твойого світла і любові. Так тихо, зірко світова, Бувало в нашому соборі... Хіба потрібні там слова, Де розмовляють чисті зорі? О скільки в цьому світі зла! Вже знемоглись душа і тіло. Зусебіч хмара облягла, Аби мені ти не світило. Незгасне світлонько моє! В безодню космосу безкраю Ніщо тебе не заховає, Бо знаю, знаю, що ти є И пребудеш вічно, поки знаю. Грудень 1996 - січень 1997 Вони познайомилися, коли Леся щойно пішла у восьму, а Володимир - у дев’яту клясу Маловисківської школи на одному із перших осінніх шкільних вечорів точніше не познайо милися, по особливому побачили одне одного, бо ж досі зналися. ...Пригадуєте, шкільне кохан ня. Тривоги, переживання, ба, навіть муки і пер ші радості, тріюмфи, поцілунки. На жаль, ста тистика свідчить, що те перше, „справжнє” і „на все життя”, найчастіше залишається тільки при ємним щемним спогадом. Більше того, доводи лося чути з уст авторитетних психологів, що, коли й шкільне кохання закінчується шлюбом, то сім’ї ті часто розпадаються. Зі спогадів поета відкрив для себе ну просто фантастичний сюжет для чарівної й вічної казки кохання. „Коли мав років 17-18, - пише Володи мир Бровченко, - поступово кинув шалапутство, став пристойно вчитись, так що обрали й голо вою учкому школи. Струнка лідерства забриніла чомусь. Пізніше збагнув, що то зі мною так чинило моє велике кохання до Лесі... Дуже любив сцену. Віршування стало невідступно переслідувати. І як мене на все вистачало, один Бог відає. А все - вона, моя велика Любов. Творила зі мною дива. Десь, мабуть, до восьмого клясу вольниця мною володіла понад усе. Хулі- ганистий був. Перелом стався, власне, 28 жовтня 1948 року на шкільному вечері... Після того вся школа - учні і вчителі - знала, що В. Я. і Леся полюбилися” (у клясі було два Володимири Бровченки то їх розрізняли називаючи В. В. та В. Я., отже - Володимирович та Якович - Л. К.). Знала не тільки школа, знало й берегло те кохання містечко. Щоправда, якось відізва лася й „радянська педагогіка”. Комсорг школи „єхидненький такий хлопчина” разом із завучем бралися „роз’яснювати, що від любові буває, мовляв, вона може й боком вилізти. Комсорг тихенько хіхікав. Я різко їм відповів: „Ви цього не чіпайте. І прошу в такому тоні зі мною не говорити”. 1950 року Володимир Бровченко посту пив до Одеського технологічного інституту, а повернувшись в містечко... запропонував Лесі одружитися (розписатися) в ЗАГСІ, хоч її ще чекав десятий клас. Розписатися таємно, у сусідньому містечку, з благословення Володи- мирової баби Секлети. Так і зробили, а повер нувшись до Малої Виски Володимир з дружи ною вперше переступив поріг Лесиної квартири, звернувшись до її матері: „Мамо, ми з Лесею побралися. Візьміть оце свідоцтво про шлюб. Я маю їхати на навчання до Одеси. Леся кінчатиме школу. Весілля справимо наступного літа... Буде так, як я кажу... Тай пішли з Лесею через усю Виску до нашої хати. Закінчення на cm op.ll. * Комсомольський провідник. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
