Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ярина ЧЕРНЯК ЄДИНЕ, ЧОГО Л Y БОГА ПОПРОШУ Коли дощ за вікном і реве завірюха, Аж маленький ведмедик нашорошує вуха, Коли блискавки грізні витанцьовують небом, Коли в мене в кімнаті так тихо і темно, Що від страху аж робиться зимно - Я до мами біжу неодмінно! Коли Сонце блищить і сміється з-за хмари, Коли квіти весняні навіюють чари, Коли яблунька юна почне зацвітати, Коли хочеться тільки співати, співати, Аж заходиться серце піснями - Я одразу біжу до мами! І коли я вже стану велика і сильна, Коли вдягну обручку і сукню весільну, То єдине, чого я у Бога попрошу - Це не слави і цілої купи грошей, А щоб діти мої прибігали так само, І любили мене так, як я Тебе, Мамо! ДІВЧИНА, СХОЖА НА ПІСНЮ Я часто думаю: якби можна було намалювати барвами портрет пісні, то він вийшов би схожий на Ярину Черняк. І це не лише тому, що дівчина змалку гарно співає й грає на сопілці. Що вона залюбки носить вишиванки і вони їй не просто до лиця, а до душі. Що їй притаманне тонке, поетичне сприйняття світу, а в її грудях б’ється чуйне, добре серце. Ярина народилася 1990 року, мешкає у дивовижному місті Львові й безмежно його любить. В їхній родині поезія посідає особливе місце: пишуть мама й тато, пише старша сестра Олександра, студентка, пише брат Михась. Тож поезією немовби насичене повітря, яким дихають усі мешканці їхньої дружньої й теплої оселі. Слово полонило дівчину з самого малечку. Відтоді вона багато пише, перекладає з польської, чеської та англійської, а також на польську, вивчає литовську мову. Це все ще завдяки й тому, що відвідує перекладацьку студію “Голос”, яку провадила поетеса та перекладачка Наталя Трохим. Час від часу разом із братом бере участь у радіо- і телепередачах. Перемагала у багатьох обласних та всеукраїнських літературних конкурсах, 2002-го року стала лавреатом журналу “Соняшник”, кілька років поспіль здобуває перше місце на традиційноому конкурсі юних літераторів Львівщини при ЛОМАН. Нещодавно на поетичному турнірі нараді молодих авторів, що відбувалася в Спілці письменників України, до Яринки прийшов неабиякий успіх - вона посіла на ньому перше місце. 2004 року побачила світ перша поетична збірка Ярини Черняк “Перша рапсодія” - у співавторстві з братом Михайлом Трохимом. Тепер дівчина готує до друку другу збірку поезій та перекладів, пише прозу. Як на такий юний вік - здобутки поважні й багатообіцяючі. Насамкінець мені хотілося б побажати Ярині такої ж світлої, чистої долі, як і її душа, і дороги, впродовж якої талант розцвітатиме всіма кольорами. Хіба може бути інакше в людини, образ якої схожий на портрет пісні?! Галина Кирпа Ярина Черняк на врученні нагород переможцям конкурсу Союзу Українок “Мій рідний край ” 26 червня 2004 року. Фото Дмитра Чередниченка. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top