Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Несемо намисто Галі: Червоні, як мак, коралі; Несемо пояс дуговий, Герданик над чорні брови. Галя відчинила хату і несміло станула на порозі, де місяць кинув цілий сніп свого сяйва. Через поле йшла Ясна Пані в вишиванім платті і плела з зілля віночок. Довкола неї світилися, як свічник, дівчата і подавали їй то руту, то барвінок, то васильок. - Добрий вечір, молода Галю! - загово рили дівчата. - Добрий вечір, - відповіла Галя. - Впустиш дружечок до хати? - спитала Ясна Пані. - Не маю я чим дружечок погостити, - сказала Галя. - Погостиш чистим серцем, коли нема в тебе вареного й печеного, - потішали дружечки, входячи до хати. - Покажи нам своє віно, Галю! - просила Ясна Пані. - Немає в мене віна, - відповіла Галя. - Не журися: у саді червоніє моє намисто, мої сережки, - сказала Ясна Пані. Дівчата мет нулися і принесли пригорщами китички ягід і галузки вишень. Дивиться Галя, а її сорочка вибілилася до місячного сяйва, як тонкий льон. Дружечки переткали її уставки свіжими квітами, наділи на неї намисто з ягід глогорожі і сережки з вишень у зеленім листю, а Ясна Пані поставила їй на коси віночок і герданик під віночок. Глянула Галя на себе в шибу і щасливо засміялася. Дружечки співали до пізньої ночі, потім порозходилися. А ранком Василько був найгор- діший легінь у церкві, бо його Галя сяяла, як рання зоря, і золотила закопчені від свічок ікони. А молода впала навколішки і шепотіла дрижучими устами “Богородице Діво”, бо вона пізнала своїх дружечок над вівтарем і на мальованих хоругвах. Ріо-де-Жанейро, 15. VII. 1954 р. Віра Вовк. Проза. Київ, “Родовід ”, 2001 Богдан КРАВЦІВ ЧАР-ЗІААЯ А де той святий Ян, Що нам три огні клав? Освяти нам зілля І вшитко коріння! /із собіткових пісень, записаних на Бардієвщині/ Далекий світ любистку й розмай-зілля, де дні й дороги чаром перелляті, де ми виходили барвінок рвати, плести вінки і дружби, і весілля. Де з карт таємних добра ворожиля казала нам, що будемо багаті на гроші й долю, на дітей, що ждати в житті нам треба миру та привілля. Той світ далекий воскресає знову із горстки слів, окритих воєн згаром, із крихти чебрецю сухого й рути - і ми виходим в місячну понову збирати зілля згадок, пити з чаром солодким - їх гірке дання отрути. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
