Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
- синій. Птахи - мов сині квіти - в центрі композиції. Цю метафору підтримують сині кри ла квітів, сині дзьобики пуп’янків, сині сердечка гарячих (червоних) квітів. Може, й справді синє приносить щастя (згадаймо “Синього птаха” Метерлінка)? Чи це та священна єдність усього живого світу, що творить гармонію природи і мистецтва? Адже й у синіх птахів - червоні пуп’янки дзьобів, червоні пелюстки пір’я на крилах, квітучий букет хвоста, що переходить у вінок. Птах мов народився з квітів. Краса народжує красу! Ось той мир і та злагода землі, за що бо рються те пер люди. Марія Буряк тонко передає нас трій розпи су, драмати зує його (це її вклад у народне де- коративно- прикладне малярство). З цього пог ляду мене приваблює її робота “Зимовій”. Тут зимовій не стільки назва кущів, що цвітуть восени, скільки метафора, настрій. Тому художниця й не копіює цвіту, а створює свій (у різних тональностях), та ми все одно впізнаємо характер того, що в природі. Цікаво, що й у багатьох народних назвах цієї рослини також вловлюється головна її прикмета. Згадалось мені, як ми йшли Черкасами - Микола Сом, мати Василя Симоненка Ганна Федорівна з небогою Любою і я. Було це в переддень вересня. На одній з глухих вулиць ми помітили, що вже зацвів - зимовій, - сказав я. - А знаєте, як ще його називають? - спи тала Люба. І стали ми згадувати назви цього зілля: осінник, покровник, бабине літо, мороз, без смертник... Тепер, коли дивлюся на картину Марії Буряк, я за якимись невловимими ознаками пізнаю в чомусь кожну назву... ні, не рослини - мить віку, життя людини чи природи. Цікаво й побудований розпис. Це зимовій: на горішніх гілках уже сива паморозь, впала на дрібен цвіт - рожевий, ліловий, голубий. Пе люстки в кілька рядів, вражає стереоскопічна ілюзія... В декорі лаконічними засобами пере дається не тільки об’єм, але й рух. Ось ніби сіверко подув - і хвилюються вершечки. Так, це зимовій. Але в ньому ще горить літо: трикут ником дони зу цей жар стікає з трьох вели ких черво них квіток (їх підтри мують по боках трохи менші, блі діші). Все редині цих червоних уже зібрали ся сині ми сочки дощо вої води - осіннього неба. При долі жовті ють зграйки цвіту зимо- вію - і золота осінь на порі. Художниця вдало вводить в традиційний народний розпис динаміку композиції. Це ми помічаємо по листках, квітах - в лініях, навіть у кольорі (в неї зелень не монотонна, а полі фонічна, містка). Тому розпис виходить не застиглий, не сухо декоративний, а живописний, діючий, він промовляє до нас, як пісня, як дума. Оцей приземкуватий кущ зимовію в художниці перетворюється на квітуче дерево життя, що навіває нам роздуми про навколишній світ, про буття, про незнищенність краси і добра. ...А коли оглянеш її таку багату творчість на відстані літ, то знову й знову схиляєшся до тих самих яскравих поетичних образів, що наснажували й наснажують художницю, до її “Чарівна птиця Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
