Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Дмитро ЧЕРЕДНИЧЕНКО ПРИЛІТАЮТЬ ПТАХИ, ЯК ПІСНІ Народна художниця Марія Пантелеймонівна Буряк народилася 16 серпня 1935 року в селі Ковалині Пере- яслав-Хмельницького району на Київщині. Закінчила чотири кляси Ковалинської семирічки. Далі освіту здобувала самотужки, бо недуга прикувала її до візочка. Вишивала вона, писала, та свою долю поєднала з декоративним розписом. Твори видатної української мисткині тепер є в багатьох музеях, державних та приватних збірнях. Вона — член Національної Спілки Художників Укра- Живе в тому самому Ковалині, в якому й наро дилася. А хата її у лісі, над берегом Трубежевої доньки - Карані. А вікно її дивиться на широку долину, повну таїн. Ось розтануло руде торфо вище, дивні торфодобувні машини перетвори лись на птахів та й знялися за мерехкий обрій. З легкого туману виросли високі зажурені верби, гнучкі лози. Подув долішній вітрик - заколи вався зелений луг, забуяв, загомонів пахучими голосами всього квітучого і співучого. А при самісінькій землі, над синьою Каранню задзе- леніли рожеві дзвіночки раннього дитинства. Ой, одгукали вони, одводили потайними стеж ками несходимого лугу, одлунали над зачаро ваними тиховодами славної колись річки, од- шелестіли, осипавшись на мальовані крильця метеликів. Ті дзвіночки чути в долоньках мали ни, в віночках ромашок, у пломінцях бузькового вогню; в синьому, червоному, білому, жовтому, але такому палахкучому цвітінні, в незгасаючо- му буянні літа. Квіти є квіти. Всі вони хочуть цвісти. Вони зливаються воєдино і творять нові дива цього чарівного світу, що так заворожив кольоровим співом вразливу душу дівчини. Той дальній спомин (“Рожеві дзвіночки над Каранню”) стукає часто Марії в причілкове вікно і кличе шукати веселі ті квіти й пісні, що дзвіночки ранні колись розгубили, гукає линути на журавлиних крилах понад лугом, понад Каранню, понад своєю нелегкою долею, зове боротися зі своєю недугою. I тоді в її хату крізь синє вікно вплива на човні літній ранок (скільки щирого золота, скільки сяйва у щедрій душі!). І поселяється на папері веселий вінок, що ввібрав у себе всю красу високого дня. Сім великих квіток, гроно синього винограду, квіточки, пуп’янки - все росте, розвивається. На буйному зелі синій птах - ранок - здійняв крила, защебетав до всього світу, пробудив до роботи усе живе. А скільки барв оживає під руками цієї відомої художниці - Марії Буряк! Скажімо, тільки образ буйної зелені твориться за допомогою кількох зелених, а також синьої, червоної, чорної, рожевої, білої, вишневої, вохристої, коричневої та багатьох інших фарб... От вам і зелень, от і зело! Щедроти рідної землі, її снага, благодать і надхнення, людина і священна її материзна - ось найболючіші теми і думи художниці, образи поетичної мови майстра. Прилітають птахи, як пісні, і промовляють до неї дзвінкими словами. Лунають в господі задушевні пісні і сходять із перст її чарівними птахами... Ось із (як і в Катерини Білокур, в Марії один із улюблених прийомів композиції - віночок), буйного вінка явилася синя птаха - мати. Вона годує двійко своїх діток. Саме одно му кладе в дзьоб три сині ягоди. До речі, колір в художниці несе глибокий змістовий заряд. В неї часто колір виступає як суть художнього образу. Як, скажімо, у картині (“Материнські клопоти”) Марія Буряк.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
