Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Несемо намисто Галі: Червоні, як мак, коралі; Несемо пояс дуговий, Герданик над чорні брови. Галя відчинила хату і несміло станула на порозі, де місяць кинув цілий сніп свого сяйва. Через поле йшла Ясна Пані в вишиванім платті і плела з зілля віночок. Довкола неї світилися, як свічник, дівчата і подавали їй то руту, то барвінок, то васильок. - Добрий вечір, молода Галю! - загово рили дівчата. - Добрий вечір, - відповіла Галя. - Впустиш дружечок до хати? - спитала Ясна Пані. - Не маю я чим дружечок погостити, - сказала Галя. - Погостиш чистим серцем, коли нема в тебе вареного й печеного, - потішали дружечки, входячи до хати. - Покажи нам своє віно, Галю! - просила Ясна Пані. - Немає в мене віна, - відповіла Галя. - Не журися: у саді червоніє моє намисто, мої сережки, - сказала Ясна Пані. Дівчата мет нулися і принесли пригорщами китички ягід і галузки вишень. Дивиться Галя, а її сорочка вибілилася до місячного сяйва, як тонкий льон. Дружечки переткали її уставки свіжими квітами, наділи на неї намисто з ягід глогорожі і сережки з вишень у зеленім листю, а Ясна Пані поставила їй на коси віночок і герданик під віночок. Глянула Галя на себе в шибу і щасливо засміялася. Дружечки співали до пізньої ночі, потім порозходилися. А ранком Василько був найгор- діший легінь у церкві, бо його Галя сяяла, як рання зоря, і золотила закопчені від свічок ікони. А молода впала навколішки і шепотіла дрижучими устами “Богородице Діво”, бо вона пізнала своїх дружечок над вівтарем і на мальованих хоругвах. Ріо-де-Жанейро, 15. VII. 1954 р. Віра Вовк. Проза. Київ, “Родовід ”, 2001 Богдан КРАВЦІВ ЧАР-ЗІААЯ А де той святий Ян, Що нам три огні клав? Освяти нам зілля І вшитко коріння! /із собіткових пісень, записаних на Бардієвщині/ Далекий світ любистку й розмай-зілля, де дні й дороги чаром перелляті, де ми виходили барвінок рвати, плести вінки і дружби, і весілля. Де з карт таємних добра ворожиля казала нам, що будемо багаті на гроші й долю, на дітей, що ждати в житті нам треба миру та привілля. Той світ далекий воскресає знову із горстки слів, окритих воєн згаром, із крихти чебрецю сухого й рути - і ми виходим в місячну понову збирати зілля згадок, пити з чаром солодким - їх гірке дання отрути. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
