Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Колись в Україні, крім вінків з живих квітів, дівчата плели собі вінки з пташиного пір’я. Най кращим пір’ям для вінка є пав’яче пір’я. В одній старовинній колядці ми знаходимо такі слова: По горі~горі павонька ходить... За ними йшла ґречная панна... Ой, ходить, ходить — пір'ячко збирає... Віночок вине, на голову кладе. Очевидно, і весільні вінки в стародавній Україні плелися з пір’я. В одній з весільних пісень на Київщині дружки співають: Летів горностай через став, Золотії пір ’ячка попускав; Та підіть, дружечки, позбирайте, Марусі віночок звивайте... Дівчата на Бойківщині ще й досі вплітають до вінків з квітів пав’яче пір’я. Олекса Воропай. Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Т.2 “Українське видавництво ”, Мюнхен, 1966. Віра ВОВК ЛЕГЕНПА ПРО ГАЛ ПНІ ДРУЖЕЧКИ - Гафійко-любко, будь мені за дружечку на весіллі, - попросила Галя. Гафійка зарум’яніла, як пишна рожа: - Не знаю, чи неня пустить. - У Галі - босі ноги, а в Гафійки - пацьорковані рукави. Пішла далі Галя. - Єленко-чічко, будь мені за дружечку на весіллі. Ніхто не хоче, сама не знаю, що мені робити. - А будуть музики, танці? - спитала чорно ока, рухлива, як білка, Єленка. - Ой, де я, сарака, візьму музик? Єленка спустила вії, а Галя пішла далі. - Параню-красотко, Катерино-золотко, Ганнусю-яблучко красне! - Ніхто не хотів бути Галі за дружечку. - Як же я піду за тебе Васильку? Хто мені буде за дружечки? Неспіване весілля, кажуть люди, - нещасне. Сумна, сумна Галя, а Василько стояв, як молодий кленочок, що вріс глибоко в землю: не буде дружечок у його Галі, ні вечорниць, ні пісень, бо Галя - сирітка, а він - тільки пастух чужих овець на полонині. Галя пішла поволі в хату і зачинила двері на засувку. Крізь вікно плив запах травневого зілля. Святі образи схилялися зі стіни над бідним столом; не було на ньому ні весільних короваїв, ні вару зі сливок для дружечок, ні паленої горілки для музик. Нараз від піль понісся ледве чутний спів: В морелі -рожева гілка, У Галі - скрипка і сопілка, У Галі — морелі вітка, Віночок ще й позолітка. Скрипка сміялася дрібушечкою і сопілка танцювала коломийки ближче і ближче.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
