Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ярина ЧЕРНЯК ЄДИНЕ, ЧОГО Л Y БОГА ПОПРОШУ Коли дощ за вікном і реве завірюха, Аж маленький ведмедик нашорошує вуха, Коли блискавки грізні витанцьовують небом, Коли в мене в кімнаті так тихо і темно, Що від страху аж робиться зимно - Я до мами біжу неодмінно! Коли Сонце блищить і сміється з-за хмари, Коли квіти весняні навіюють чари, Коли яблунька юна почне зацвітати, Коли хочеться тільки співати, співати, Аж заходиться серце піснями - Я одразу біжу до мами! І коли я вже стану велика і сильна, Коли вдягну обручку і сукню весільну, То єдине, чого я у Бога попрошу - Це не слави і цілої купи грошей, А щоб діти мої прибігали так само, І любили мене так, як я Тебе, Мамо! ДІВЧИНА, СХОЖА НА ПІСНЮ Я часто думаю: якби можна було намалювати барвами портрет пісні, то він вийшов би схожий на Ярину Черняк. І це не лише тому, що дівчина змалку гарно співає й грає на сопілці. Що вона залюбки носить вишиванки і вони їй не просто до лиця, а до душі. Що їй притаманне тонке, поетичне сприйняття світу, а в її грудях б’ється чуйне, добре серце. Ярина народилася 1990 року, мешкає у дивовижному місті Львові й безмежно його любить. В їхній родині поезія посідає особливе місце: пишуть мама й тато, пише старша сестра Олександра, студентка, пише брат Михась. Тож поезією немовби насичене повітря, яким дихають усі мешканці їхньої дружньої й теплої оселі. Слово полонило дівчину з самого малечку. Відтоді вона багато пише, перекладає з польської, чеської та англійської, а також на польську, вивчає литовську мову. Це все ще завдяки й тому, що відвідує перекладацьку студію “Голос”, яку провадила поетеса та перекладачка Наталя Трохим. Час від часу разом із братом бере участь у радіо- і телепередачах. Перемагала у багатьох обласних та всеукраїнських літературних конкурсах, 2002-го року стала лавреатом журналу “Соняшник”, кілька років поспіль здобуває перше місце на традиційноому конкурсі юних літераторів Львівщини при ЛОМАН. Нещодавно на поетичному турнірі нараді молодих авторів, що відбувалася в Спілці письменників України, до Яринки прийшов неабиякий успіх - вона посіла на ньому перше місце. 2004 року побачила світ перша поетична збірка Ярини Черняк “Перша рапсодія” - у співавторстві з братом Михайлом Трохимом. Тепер дівчина готує до друку другу збірку поезій та перекладів, пише прозу. Як на такий юний вік - здобутки поважні й багатообіцяючі. Насамкінець мені хотілося б побажати Ярині такої ж світлої, чистої долі, як і її душа, і дороги, впродовж якої талант розцвітатиме всіма кольорами. Хіба може бути інакше в людини, образ якої схожий на портрет пісні?! Галина Кирпа Ярина Черняк на врученні нагород переможцям конкурсу Союзу Українок “Мій рідний край ” 26 червня 2004 року. Фото Дмитра Чередниченка. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top