Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
хочу зупинитися лише на одній історії з книги споминів. Йдеться про появу в житті поета його Сонечка, про історію зі спогадів, яка змусила ще раз прочитати однойменний поетичний цикл із книги поезій „Повернення Богородиці”. Адже вірші циклу народжувалися трагедією втрати дружини, продовжуючи й далі кількадесяти- літній діялог автора зі своїм Сонечком, тепер особливо вражаючий - бо діялог той вже без відповіді: X. Повідай, Сонечко, мені, В якому небі ходиш нині. І як тобі в тій далині, І як тобі в тій холодині?! Ось допалю свою свічу, До безбоління дозорію И до тебе, рідна, прилечу, І обніму, і обігрію. Так рідко вимовляв „люблю ” В світанки наші пурпурові, Та все, що доброго роблю, - З твойого світла і любові. Так тихо, зірко світова, Бувало в нашому соборі... Хіба потрібні там слова, Де розмовляють чисті зорі? О скільки в цьому світі зла! Вже знемоглись душа і тіло. Зусебіч хмара облягла, Аби мені ти не світило. Незгасне світлонько моє! В безодню космосу безкраю Ніщо тебе не заховає, Бо знаю, знаю, що ти є И пребудеш вічно, поки знаю. Грудень 1996 - січень 1997 Вони познайомилися, коли Леся щойно пішла у восьму, а Володимир - у дев’яту клясу Маловисківської школи на одному із перших осінніх шкільних вечорів точніше не познайо милися, по особливому побачили одне одного, бо ж досі зналися. ...Пригадуєте, шкільне кохан ня. Тривоги, переживання, ба, навіть муки і пер ші радості, тріюмфи, поцілунки. На жаль, ста тистика свідчить, що те перше, „справжнє” і „на все життя”, найчастіше залишається тільки при ємним щемним спогадом. Більше того, доводи лося чути з уст авторитетних психологів, що, коли й шкільне кохання закінчується шлюбом, то сім’ї ті часто розпадаються. Зі спогадів поета відкрив для себе ну просто фантастичний сюжет для чарівної й вічної казки кохання. „Коли мав років 17-18, - пише Володи мир Бровченко, - поступово кинув шалапутство, став пристойно вчитись, так що обрали й голо вою учкому школи. Струнка лідерства забриніла чомусь. Пізніше збагнув, що то зі мною так чинило моє велике кохання до Лесі... Дуже любив сцену. Віршування стало невідступно переслідувати. І як мене на все вистачало, один Бог відає. А все - вона, моя велика Любов. Творила зі мною дива. Десь, мабуть, до восьмого клясу вольниця мною володіла понад усе. Хулі- ганистий був. Перелом стався, власне, 28 жовтня 1948 року на шкільному вечері... Після того вся школа - учні і вчителі - знала, що В. Я. і Леся полюбилися” (у клясі було два Володимири Бровченки то їх розрізняли називаючи В. В. та В. Я., отже - Володимирович та Якович - Л. К.). Знала не тільки школа, знало й берегло те кохання містечко. Щоправда, якось відізва лася й „радянська педагогіка”. Комсорг школи „єхидненький такий хлопчина” разом із завучем бралися „роз’яснювати, що від любові буває, мовляв, вона може й боком вилізти. Комсорг тихенько хіхікав. Я різко їм відповів: „Ви цього не чіпайте. І прошу в такому тоні зі мною не говорити”. 1950 року Володимир Бровченко посту пив до Одеського технологічного інституту, а повернувшись в містечко... запропонував Лесі одружитися (розписатися) в ЗАГСІ, хоч її ще чекав десятий клас. Розписатися таємно, у сусідньому містечку, з благословення Володи- мирової баби Секлети. Так і зробили, а повер нувшись до Малої Виски Володимир з дружи ною вперше переступив поріг Лесиної квартири, звернувшись до її матері: „Мамо, ми з Лесею побралися. Візьміть оце свідоцтво про шлюб. Я маю їхати на навчання до Одеси. Леся кінчатиме школу. Весілля справимо наступного літа... Буде так, як я кажу... Тай пішли з Лесею через усю Виску до нашої хати. Закінчення на cm op.ll. * Комсомольський провідник. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
