Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Знання - найкращий дарунок, про що з ди тинства знаємо: “вода не забере, розбійник не візьме, вогонь не спалить”. Згадала я про Брази лію, але стипендійна акція діє в різних країнах світу та продовжуватиметься, завдяки вашій допомозі, ще багато років. Приємно було слухати коли підходили молоді особи до мене в Україні та зворушливо дякували членкам Союзу Українок Америки за стипендії, які дали їм змогу закінчити студії, стати високоосвіченими фахівцями. Цим будуємо майбутнє України! Архів - вдалий почин каденції, який продовжиться і у наступній. Дякуємо референтці архівів Ользі Тритяк. Вона виготовила матеріяли за 50 років існування СУА до Центру Дослі джень Історії Іміграції у Міннеаполісі. Що може бути краще, ніж щаслива і здорова членка нашої організації. Знання та розуміння потреб довкіля - один із ключів до здоров’я. Мусимо дбати. Тому референтура екології - не видумка Головної Управи, - це - конечність. Цими справами турбуються організації, уряди країн, вчені. А ми мусимо знайти спосіб, щоб зацікавити членок нашої організації. Бо проблеми забруднення повітря, води, генетичне конструювання харчів та інше, впливають на здоров’я. І про ці основні справи ми повинні знати і ними цікавитися. Тому дві Конвенції тому при Головній Управі СУА створено референтуру екології. У цій ділянці будемо працювати надалі. Читаючи історію нашої організації бачимо у ній повторення. Союзянки, повертаючись з Конвенцій, одержують запал до праці, від чувають потребу творити відділи та приєднувати нове членство. Бажання гордитися своєю орга нізацією є ключем до успіху і розвитку на багато років. Сподіваюся, що і ця Конвенція дасть і вам такий запал. А членка, її зацікавлення, її бажання повинні бути у кожному відділі, у кожній окрузі на першому місці. У цій каденції мусимо звернути увагу на організування бюра у новому приміщенні. Бажаємо його бачити як репрезентативну інсти туцію, до якої приємно привести гостей. Для успішної праці необхідні добра воля, творча ініціятива, наполегливість та конструктивний розподіл праці. Цими факторами і надалі керува тимемося у наступній, при Божій помочі успішній, каденції. Прочитаю текст незнаного автора, в якому, на мою думку підмічено визначальну рису нашого членства. Ladies and Gentlemen: This passage o f an unknown author describes members o f our organization and I wish to share with you this writing. ” A wise woman who was traveling in the mountains found a precious stone in a stream. The next day she met another traveler who was hungry, and the wise woman opened her bag to share her food. The hungry traveler saw the precious stone and asked the woman to give it to him. She did so without hesitation. The traveler left rejoicing in his good fortune. He knew the stone was worth enough to give him security for a lifetime. But, a few days later, he came back to return the stone to the wise woman. “I ’ve been thinking,” he said. “I know how valuable this stone is, but I gave it back in the hope that you can give me something even more precious. Give me what you have within you that enabled you to give me this stone without hesitation”. Sometimes it’s not the wealth you have, but what’s inside you, that others need. [Пані і Панове, цей витяг з одного листа змальовує якнайкраще нашу організацію. Тож дозвольте поділитися з Вами цими рядками. Одна мудра жінка, що манд рувала в горах, знайшла в ручаї коштовний камінь. Наступного дня вона зустріла подо рожнього, який був голодний. Мудра жінка відчинила свою торбинку, щоб почастувати чимось зголоднілого чоловіка. Той побачив коштовного каменя і попросив жінку подарувати йому. Без жодного вагання вона дала чоловікові каменя. Подорожній пішов собі геть, сяючи від радости. Він добре знав ціну цьому каменю, який міг забезпечити на довший час його життя. Однак по кількох днях він повернувся, щоб віддати його. Він сказав: “Я знаю, який коштовний цей камінь. Але я повертаю його, сподіваючися, що ти мені даси дещо дорожче. Тож дай мені те, що спонукало тебе віддати цей камінь мені без жодних вагань.” Вряди-годи люди потребують не так твоє багатство, як те, що ти його маєш в собі.] На мою скромну думку це чудовий опис нашого членства.
Page load link
Go to Top