Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Г ан н а Ч Е Р ІН Ь РІДНА МОВА На світі стільки різних мов, Як квітів у гаю, А рідна мова - то любов, Отож люби свою! Люби її, бо твій народ За неї зводив бій Крізь барикади перешкод - За свій державний стрій. У ДЕНЬ СОНЯШНИКІВ І ти, мій друже, поможи, Учися і читай - І всім знайомим розкажи Про наш чудовий край. Якщо забув, то знов навчись Прекрасних рідних слів, Щоб відродились, як колись, І Київ наш і Львів. Володимир БОДНАРУК Б ув холод н и й , д о щ о ви й день. Н а розі д вох вули ц ь стояв м али й хлоп чи н а. Н а гр у д ях у нього була п ри кріп лен а коробка. Д о нього п ідсту п и в яки й сь пан. - Я к ти н ази ваєш ся? - запитав. - Івась, - від п овів хлоп чи н а. - Щ о ти ту т р о б и ш у таку негоду? - Б ачи те щ о, - п ідн іс Івась коробку. - У нас сьо го д ні д ен ь со н яш н и ків - зб ір к а н а бідних. - А л е ж д ощ , ти кращ е йди додом у. - То н ічого, щ о дощ . Я щ е підож ду. Т епер якраз ви ходять лю д и з праці. Н езн ай о м и й щ е р аз о бки н ув поглядом хлоп ц я і сказав н ем ов до себе: “О т у п ер ти й хлопчина! Т акий дощ , а він, н ем ов той вояк н а стій ц і, стоїть і не всту п ається” ... Х л о п ч и н а п очув це й п осм іхн увся. - А х іб а всім на світі гарн о ж и веться? Т р еб а ж пом огти бідн іш и м ... - А ти зн аєш д л я кого це? - Ц е для бідн и х, - сказав хлопчина. - Б ачи в ти їх? - зап и тав н езн ай ом и й пан. - А он ви гл яд аю ть з вікн а троє. Я їх знаю . В он и н ед авн о п р и їх ал и з Е вропи. їм тр еб а в ш колу йти, а в н и х н ем ає одягу, - сказав хлопчина. Н езн ай о м и й вки н ув до короб ки грош і щ е й хл о п чи ко ві д ав одного доляра. - А це тоб і н а л асо щ і, - сказав. Х л о п ч и н а подякував. К ар то чку з м алю н ком со н яш н и ка зачеп и в панові на ґуд зи к п альта, і то й відійш ов. Т оді Івась вкинув свого д о л яр а в короб ку. Я к о сь веселіш е стало. І д о щ перестав п адати. З-за д ах ів п о казал о ся сонце, а з вікн а тр етьо го п о вер х у п осм іхн ули сь Івасеві троє бл ід и х ли чок. Фотогр. Таня Д ’Авіньон Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top