Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Г ан н а Ч Е Р ІН Ь РІДНА МОВА На світі стільки різних мов, Як квітів у гаю, А рідна мова - то любов, Отож люби свою! Люби її, бо твій народ За неї зводив бій Крізь барикади перешкод - За свій державний стрій. У ДЕНЬ СОНЯШНИКІВ І ти, мій друже, поможи, Учися і читай - І всім знайомим розкажи Про наш чудовий край. Якщо забув, то знов навчись Прекрасних рідних слів, Щоб відродились, як колись, І Київ наш і Львів. Володимир БОДНАРУК Б ув холод н и й , д о щ о ви й день. Н а розі д вох вули ц ь стояв м али й хлоп чи н а. Н а гр у д ях у нього була п ри кріп лен а коробка. Д о нього п ідсту п и в яки й сь пан. - Я к ти н ази ваєш ся? - запитав. - Івась, - від п овів хлоп чи н а. - Щ о ти ту т р о б и ш у таку негоду? - Б ачи те щ о, - п ідн іс Івась коробку. - У нас сьо го д ні д ен ь со н яш н и ків - зб ір к а н а бідних. - А л е ж д ощ , ти кращ е йди додом у. - То н ічого, щ о дощ . Я щ е підож ду. Т епер якраз ви ходять лю д и з праці. Н езн ай о м и й щ е р аз о бки н ув поглядом хлоп ц я і сказав н ем ов до себе: “О т у п ер ти й хлопчина! Т акий дощ , а він, н ем ов той вояк н а стій ц і, стоїть і не всту п ається” ... Х л о п ч и н а п очув це й п осм іхн увся. - А х іб а всім на світі гарн о ж и веться? Т р еб а ж пом огти бідн іш и м ... - А ти зн аєш д л я кого це? - Ц е для бідн и х, - сказав хлопчина. - Б ачи в ти їх? - зап и тав н езн ай ом и й пан. - А он ви гл яд аю ть з вікн а троє. Я їх знаю . В он и н ед авн о п р и їх ал и з Е вропи. їм тр еб а в ш колу йти, а в н и х н ем ає одягу, - сказав хлопчина. Н езн ай о м и й вки н ув до короб ки грош і щ е й хл о п чи ко ві д ав одного доляра. - А це тоб і н а л асо щ і, - сказав. Х л о п ч и н а подякував. К ар то чку з м алю н ком со н яш н и ка зачеп и в панові на ґуд зи к п альта, і то й відійш ов. Т оді Івась вкинув свого д о л яр а в короб ку. Я к о сь веселіш е стало. І д о щ перестав п адати. З-за д ах ів п о казал о ся сонце, а з вікн а тр етьо го п о вер х у п осм іхн ули сь Івасеві троє бл ід и х ли чок. Фотогр. Таня Д ’Авіньон Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
