Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
by Phyllis Howard Kenberger. San Francisco: Chronicle Books, 1997]. В бібліотеках США, згідно із ком п’ютеризованим каталогом мережі RLIN, зареєст ровано понад сто різних видань щоденника і листів Марії Башкірцевої і не меншу кількість різних видань про неї. У Франції пару років тому заходом товариства, що називає себе “Колом приятелів Марії Башкірцевої”, почали видавати факсимільне видання оригінального щоденника, який зберіга ється в Національній бібліотеці Франції: вже вийшло декілька томів за редакцією Жінет Апостолеску. [Marie Bashkirtseff: Mon journal: texte integral. Transcrit par Ginette Aposyolescu]. В Ніцці є вулиця Марії Башкірцевої і фонтан, названий її іменем, а в музеї — не тільки кілька її власних малюнків, з авто портретом включно, але й портрети самої Марії, роблені іншими малярами і скульпторами; в Парижі, на цвинтарі Пассі, де Марія Башкірцева похована, є велика каплиця з візантійською банею і правос лавним хрестом — гробівець-пам’ятник, внутрі яко го велика незакінчена її картина, і музейний закуток — відтворення її мистецької майстерні. Для відзна чення сторіччя смерти Марії Башкірцевої в Парижі 1984 року видали срібну медаль роботи мистця Одетти Тісон-Мішель. Хто була Марія Башкірцева? Народилась 24 листопада 1858 року* в Гавронцях, біля Полтави. Батько — Констянтин Башкірцев, син генерала, поміщик, згодом обраний на голову (“предводите- ля”) полтавського дворянства. Мати — Марія Бабаніна із давнього дворянського роду з домішкою татарської крови. (“Баба Ніна”, каже Марія Башкірцева, це слова татарської мови). Два заможні землевласницькі роди України з хуторами, маєтками і селами недавніх кріпаків. Констянтин Башкірцев любив балі, полювання та любовні розваги поза подружжям; молода пані Башкірцева, проживши в Гавронцях всього пару літ, одного разу забрала маленьких дітей Павла і Мусю та й повернулася до батьківського маєтку Бабаніних — Черняхівки. Подружжя не розійшлося назавжди, але жило відтоді в сепарації. Марія Бабаніна-Башкірцева разом із недавно повдовілою сестрою Софією** Романовою, батьком вдівцем — Мусиним дідом, Єгором** Бабаніним, його лікарем-поляком Луці- яном Валіцким, дітьми Павлом і Мусею та небогою — братовою донькою Діною виїхала цілим почтом за кордон. Жили спочатку у Відні, в Баден-Бадені, в Женеві. А тоді на довший час поселилися в Ніцці, у віллі на фешенебельній надморській “англійській променаді”. Тут 12-літня* Марія Башкірцева по чинає 1873 року писати свій щоденник. Згодом родина переноситься до Парижа. З Франції Марія Башкірцева їздить у подорожі до Англії, Італії, Німеччини, Еспанії, кілька разів відвідує і Україну. Вчилася вона у приватних вчителів; спочатку хотіла бути співачкою, але втратила голос, тоді вирішила стати маляркою і почала вчитися у мистецькій Академії Жуліяна. Мала певні успіхи, її праці пару разів були прийняті для офіційної виставки у паризькому Сальоні, здобула відзначення, звернула на себе увагу — але не була найбільш обдарованою маляркою цієї школи і під кінець життя почала усвідомлювати собі обмеження свого таланту. А була Марія Башкірцева великою меґаломанкою — від дитинства переслідувала її жадоба слави, хотіла бути королевою, жінкою визначного якогось чоловіка, великою співачкою, великою маляркою і для слави готова була посвятити все інше. Ця жадоба слави щиро, з великою дозою безпосе- редности і жіночасти, віддзеркалена в її щоденнику. Бо щоденник цей — не сентиментальні зітхання пересічної доростаючої панянки, що концентрує свою увагу на балях, кавалерах, одягах і любовних пригодах, але це справді унікальний документ психологічного та інтелектуального зростання мо лодої дівчини, що переростає свій час і своє ото чення. Щоб могти зрозуміти й оцінити цю непере січну індивідуальність, треба пізнати тон і стиль життя її найближчого довкілля. Ось Марія на візиті у Гавронцях в серпні 1876 року: стоїть на бальконі і захоплюється краєвидом: напроти — червоний будинок і літній будиночок, справа — пагорб із церквою серед дерев і родинним гробівцем, зліва — ріка, поля, дерева аж до обрію, і двір, що немов мале містечко, і все це, подумати тільки, — каже Марія — наше, все це належить нам, включно із 60-ма особами служби...*** (с. 197). Або ось полювання в 1882 році, що в ньому крім панів і їх гостей, бере участь 400 селян і яке приносить у здобич 15 вовків і одного лиса і кінчається вечіркою у семи великих сальонах та феєрверками, що несподівано спри чиняють пожежу, запаливши критий стріхою курник (с. 562)... Або ось під час подорожі 1881 р. обід на 15 осіб у садку-ресторані готелю в Полтаві, де до обіду приграють замовлені музиканти і співає спеціяльно спроваджений жіночий хор (с. 475)... Або новорічна вечірка в домі Бабаніних-Башкірцевих у Парижі в січні 1882 року, що на неї розіслано 250 запрошень і що про неї пізніше пише паризька преса, називаючи молоду Марію Башкірцеву однією із найкращих жінок російської імперії... (с. 520). В цій родині найзаможнішою особою є тітка Софія Романова — вона завжди щедра супроти Марії, взагалі Марія пише часто про свої “дві мами”. Ось ідуть вони оглянути якусь ювелірну виставку: Марії особливо подобаються два діяманти, але вони коштують 25,000 франків. Марія каже: “Якби я вийшла заміж за мільйонера, я хотіла б мати таку брошку...” І наступного ранку їй приносять ці діяманти у дарунку... (с. 570). Марія замовляє свої сукні у фешенебельних домах паризької моди Ворт і Лаферієр і, коли їде відвідувати батька на Пол- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top