Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
великою і цікавою справою” (с. ЗО, 1874). “Що денник — каже Марія — може бути надрукований тільки після моєї смерти, бо я не можу відкрити себе повністю світові за свого життя” (с. 133). 1 травня 1884 року, коли зосталося їй всього пів року життя, Марія написала передмову до свого щоденника, з думкою, очевидно, що він буде опублікований по її смерті. “Так, ясно, що я маю бажання, якщо не надію, залишитись на цій землі всіми доступними мені силами. Якщо я не помру в молодості, я маю надію вижити як великий мистець; якщо помру, я хочу, щоб мій щоденник був опублікований, що не може не викликати інтересу” (с. хххі). Майбутнім свого щоденника Марія турбувалася. Вона навіть написала низку анонімних або підписаних псевдоні мами листів визначним французьким письменникам, таким, як Александер Дюма, Едмонд де Ґонкур, Еміль Золя, Сіллі Прюдом, Ґі де Мопассан, з думкою нав’язати з ними знайомство і зацікавити їх своїм щоденником. Ці акції не увінчалися успіхом. Але сам щоденник, як ми вже знаємо, був збере жений і опублікований і приніс Марії Башкірцевій велику світову славу, більшу ніж вона могла про неї мріяти. Бо щоденник цей написаний з неабияким талантом. Він відтворює живі діялоги, дає прекрасні портрети людей, майстерні описи місцевостей і подій і читається як цікавий роман. Хоч, як і можна спо діватися від щоденника, в ньому чимало повторень і суперечностей і, очевидно, віддзеркалює він змі- нливий інтелектуальний і психологічний стан душі молодої дівчини, яка не зачерпнула ще із глибин пристрастей любови, яка не зазнала ще радости і турбот материнства, яка не має ще досить філо софської перспективи, мудрости і покори, що їх міг би принести їй довший життєвий досвід. Але в цьому щоденнику унікальний психологічний автопортрет молодої жінки-аристократки, змальований на тлі доби — другої половини 19-го сторіччя, — авто- протрет, який викликає сьогодні особливе заці кавлення істориків-феміністів. Є у щоденнику також знамениті описи місць і подій, що і до сьогодні не втратили пізнавальної вартости. До найбільш майстерних таких описів у книжці належать розповіді про Толедо і Ґранаду в Еспанії (с. 495-497, 507-508); про боротьбу з биками (с. 489); про величавий похорон французького державного мужа і політика Леона Ґамбетти (с. 579-583), а для українського читача особливо цікавий опис Диканьки, посілости князя Сергія Кочубея на Полтавщині, вісім кілометрів від Гавронців, місця народження Марії Башкірцевої (с. 222-223). Обов’язково треба подбати про український переклад цієї унікальної книжки! Бо авторку її знає весь світ, але найменше знають і цікавляться нею на її ж батьківщині! ПРИМІТКИ * Існують певні розбіжності щодо точної дати народження Марії Башкірцевої. В друкованому опові щенні про смерть сказано, що вона прожила 23 роки. У виданнях щоденника під датою ЗО серпня 1884 p., два місяці перед смертю, Марія Башкірцева каже: “Такі мрії, такі бажання, такі пляни... і померти на двадцять четвертому році свого віку, на порозі усього...” (с. 689). Але Колет Косніє, авторка нового дослідження про життя Марії Башкірцевої, твердить, що в оригіналь ному рукописі, авторка визначає свій вік на два роки старшим, і Косніє підозріває, що видавці, а може й родина, навмисне зменшили цю цифру, щоб підкрес лити надзвичайність раннього віку авторки і невинність її ще дитячих захоплень. ** Колет Косніє подає у своїй книзі родинне дерево Башкірцевих-Бабаніних, осіб, що згадуються у щоденнику. Там тітка Марії, сестра мамина, що була замужем за Тадеєм Романовим, названа іменем Надія (Nadine). В тексті книжки всюди пізніше її називають тільки Madam Romanoff. Проте в самому щоденнику і у всіх інших доступних мені джерелах тітку цю нази вають — Софія. Маріїного діда Бабаніна родинне це дерево називає іменем “Etienne” (Степан?), але в книж ці Михайла Слабошпицького він носить ім’я Єґора. *** Безпосередні цитати із щоденника подані за англомовним виданням 1985 року (див. “Використана література“77ге Journal of Marie Bashkirtseff) і в дужках подані посилання до сторінок цього видання. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА: The Journal of Marie Bashkirtseff. Translated by Mathilde Blind. With a new introd, by Rozsilka Parker and Griselda Pollock. London: Virago Press, 1985. 716 p. illus. Marie Bashkirtseff: Un portrait sans retouches. / Collette Cosnier. Paris: Pierre Horay, 1985. 344 p. illus. Moussia: the Life and Death of Marie Bashkirtseff / Alberic Cahuet. Tr. by Keene Wallis. New York: Macaulay, 1929. 300 p. Letters of Marit Bashkirtseff. Tr. by Mary J. Serra no. New York: Cassell, 1891. Fountains of Youth: the Life of Marie Bashkirtseff. /Dormer Creston (i. e. Dorothy Baynes). New YorkA E. P. Dutton, 1937. 319 p. “Marie Bashkirtseff”. Four Women in Pursuit of an Ideal. / Vincent Cronin. London: Collins, 1965. p. 215- 274. illus. “Слава Марії Башкірцев”. Три ровесниці: 1860- 1960: до сторіччя народин Уляни Кравченко, Марії Башкірцев, Марії Заньковецької. Ірина Книш. Вінніпег, 1960. с. 93-200. Ілл. Марія Башкірцева: роман-есе. Михайло Слабо- шпицький. Київ: Дніпро, 1987. 233 с.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
