Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
набрав величного вигляду). У жовтні 1921 р. Христина знову виряджала чоловіка на фронт. Він очолив бригаду в армії генерала Тютюнника, яка у листопаді здійснила Другий зимовий похід на охоплену повстанським рухом Україну. Героїчний рейд закінчився невдачею. Саме тоді червоні розстріляли під Базаром 359 полонених українських вояків. Рештки армії повернулися до Польщі й з ними важко хворий полковник Сушко. Документи 6-ї Січової дивізії, які зберігаються в одному з київських архівів, свідчать, що протягом 1922-1923 pp. Христина посідала посаду дивізійного лікаря у таборі Щипйорно поблизу Каліша. Водночас брала участь у громадському житті: була засновником і головою правління таборової філії Української спілки військових інвалідів, членом проводу Союзу Українок, знаходила час для занять на курсах англійської мови. Зауважмо, що побутові умови таборового життя не були сприятливими для сімейного життя. З двома малими дітьми та молодшою сестрою Христини Ліною подружжя Сушків мешкали у невеличкій кімнаті в закутку стрі лецького бараку. Постійно зазнавали нестатків. Все це негативно відбивалося на моральному кліматі сім’ї. На початку травня 1922 р. при спробі потайком покинути табір трагічно загинув фронтовий приятель Сушка і його гість полковник Юрко Отмарштайн. Недруги кинули підозру на Сушка. До того ж не склалися відносини полковника з командуванням табору. Отож, наприкінці 1922 р. Христина знову прощалася з чоловіком. Він нелегально покинув Польщу й перебрався до Чехословаччини, де відновив тісні стосунки з Є. Коновальцем - головою Української Військової Організації і увійшов до її проводу. Водночас студіював пра во у Празькому університеті. Сім’ю збирав частинами. Навесні 1923 р. друзі переправили до Праги дочку Світлану. Христина з Неллею прибула лише у квітні 1925р. Важко з’ясувати, чому так сталося, що саме ці два роки розлуки виявилися для под ружжя фатальними. Сім’я розпалася. Христина забрала дітей і виїхала до Швайцарії. Розпо чалася нова доба у її житті, наповнена кар коломними змінами... Під час спільної з німецьким вермахтом стратегічної операції з розгрому і поділу Польщі у вересні 1939 р. частини Червоної армії за хопили архів Другого управління польського Генштабу, так званої “Двуйки”. Більше пів століття він знаходився у недоступному Особ ливому архіві НКВД в Москві й лише недавно відкритий для дослідників. Серед його таємних фондів несподівано вдалося виявити досить солідне досьє Христини Сушкової, з якого стало відомо про її дальшу долю. 8 листопада 1932 р. керівництво “Двуй ки” поставило своєму агенту в Празі “Олеку” термінове завдання: знайти прибулу до Чехосло ваччини Христину Сушкову і встановити нагляд за її діяльністю. Отож, із січня наступного року до Варшави стали регулярно надходити звідом- лення, які свідчать, що польська контррозвідка серйозно цікавилася жінкою і пильно стежила за кожним її кроком. Згідно з ними, після розриву шлюбу Христина вийшла заміж за працівника італійського посольства у Празі й отримала пашпорт на ім’я Кристини-Ліліан Манґері (при цьому зменшила вік на 5 років) та італійське громадянство. До 1932 р. з дітьми мешкала у маєтку чоловіка в м.Таорміні на о.Сіцілії. Коли чоловік помер, залишила Італію й прибула до Праги. Поселилася в родині колишнього військо вика Армії УНР, віддала дочку Світлану на вихо вання до кляштору Урсулинок і влаштувалася на роботу. У донесеннях зверталася увага на те, що Христина встановила й підтримувала зв’язок із полковником Сушком, який мешкав у Відні й регулярно отримувала від нього кошти на утри мання дітей. Виникає питання, що примусило “Двуй- ку” взяти під пильний нагляд Христину? Адже її досьє містить звідомлення кількох агентів, зокрема “Олека”, “Варяга”, “Оляфа”. Напевно в першу чергу її активна діяльність. Згідно зі звідомленнями, перебуваючи у Празі, вона спілкувалася з колишніми вояками своєї 6-ї Січової дивізії Армії УНР, а також офіцерами російської армії та чеського Г енерального штабу, провадила жваве листування. Усі агенти відзначали її вродливість, аристократизм, знання кількох європейських мов, вміння нав’язати контакти з оточенням. Та, головно, поляків турбували її численні поїздки до Женеви, Львова, Відня (коли мешкала у 1936-1937 pp. у Братіславі, часто їздила туди автом). Зважаючи на те, що у Женеві з 1930 до 1937 р. перебував полковник Коновалець з проводом ОУН, у
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
