Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
стає — під псевдонімом Полін Орель — членом цієї організації, та навіть публікує кілька статтей у їхньому офіціозі “Громадянка” (La Citoyenne). Марія взагалі цікавиться політикою. В час ближчого знайомства з Полем Кассаньяком, вона навіть буває на сесіях парляменту. Вона вважає себе аристократкою: “Вірю в раси людей, так як і в раси тварин. Шляхетні раси часто, а на початку завжди, стають шляхетними тільки через освіту, моральну і фізичну, передаючи її наслідки від батька до сина” (с. 259). Про загрозу комуни в Росії вона пише 1874 року: “Вони хочуть знищити все: кінець цивілізації, кінець мистецтва, такого повного великих і прекрасних речей. Нічого — тільки матеріяльні засоби до існування, універсальна фізична праця, і ніхто не матиме права, які не були б його заслуги, піднятися понад своїми сусідами. Вони хочуть ска сувати університети і всю вищу освіту та зменшити Росію до карикатури Спарти” (с. 31). А пізніше, 1880 року, слухаючи новини про ситуацію в Росії, вона пише про поліційний нагляд, про засилання людей у Сибір, про шпигунську систему, що зорганізована так досконало, що неможливо розмовляти у власному домі, в колі найближчої родини, щоб не наразитись на донос до урядових чинників. Але засуджуючи уряд, який вважає арбітрарним і глупим, вона засуждує і соціялістів, та називає їх мерзотними злочинцями, що вбивають і грабують. “Чи не можливо було б створити чесну ліберальну партію? Бо я ненавиджу злочини соціялізму не менше, ніж злочини уряду” — пише Марія у щоденнику, (с. 425). У Франції вона вважає себе республіканкою і вірить у потребу постійної зміни і оновлення, бо тільки це робить країну свіжою і здоровою, готовою до всього, якщо в неї вистачає розумних людей, (с. 320). До простолюддя в неї відношення прихильне, але патронізуюче. Вона любить кидати солодощі громаді дітей, передягається в народний одяг і співає українських пісень із селянами, вона потрапить закотити рукави і — на показ різним знайомим — демонструвати ліплення вареників (с. 271). За теми своїх мистецьких картин вона вибирає сцени іх життя паризьких вуличних дітей, пацієнтів дитячого шпиталя, в'язнів еспанської в’язниці. Але цей мистецький демократизм зумовлений, напевно, не так політичними переконаннями, як модою натура лізму, впливами Золя, а вже зовсім певно — впли вами мистця-маляра і приятеля Бастієн-Лєпажа. Марія померла від туберкульози легенів. Перші ознаки хвороби проявилися вже 1874 року. Часті захворювання горла спричинили те, що вона не могла вчитися на співачку. Згодом вона майже повністю втратила слух і дуже це переживала. Її часті виїзди на південь (до Італії, Еспанії) були частиною лікувальної стратегії. Передчуття ранньої смерти переслідувало її все життя, — “...мені здається, що я буду вмирати. Я не можу жити. Я не створена за звичайним зразком” (1878, с. 303). — “Я мушу зробити своє завіщення, бо відчуваю, що це не може продовжуватися” (с. 369, 1879). — “Я справді дивуюся, що я не тремчу на думку про смерть. Якщо існує інше життя, воно, напевно, краще за те, що його я вела на землі. А якщо нічого нема після смерти? Це була б додаткова причина, щоб не боятися і бажати кінця клопотам без величі, стражданням без слави” (с. 373-374). Марія має особливе ставлення до Бога і релігії. — “Молитва — найбільша потіха тим, хто не може діяти. Я молюся, але я не вірю” (с. 82). “Бог є винахід, який рятує нас від розпачі... Чи Він існує чи ні, ми абсолютно зобов’язані вірити в Нього, хіба ми зовсім щасливі, тоді можемо без нього обійтися (с. 348-349). Не можливо сказати, що я не вірю в Бога. Це залежить від того, що ми розуміємо під Богом. Якби Бог — той якого ми любимо і до якого тяжимо, справді існував — світ був би іншим. Немає Бога, який слухає мою вечірню молитву, але я молюся щовечора, всупереч своєму розуму” (с. 691). Про її ставлення до церковного істеблішменту багато що говорять її ремарки про прощу до Печерської Лаври, куди потрапила вона в липні 1881 р. з мамою, яка шукала чудесної ласки для своєї хворої дочки. Марія пише про манастирські багатства і каже: “Кажуть, що ці монахи мають мішки, повні дорогоцінних самоцвітів. Якби там не було, їх вважають такими ж багатими, як Ротшильдів. Петро Великий і Микола були позичили у них десять мільйонів рублів, і ніколи їх не повернули. Так їм і треба. Ваші монахи принаймні спомагають бідних, але наші ніколи нічого нікому не дають...” (с. 478). Марія почуває себе самотньою серед свого родинного оточення, воно не розуміє її поривань. Ось вона хоче відвідати римський колізей, але може зробити це тільки із шапероном. А тітка каже: “Та ж ми там уже були, давай підемо до театру або на променаду!” (с. 347). І такі сцени повторяються. В Мадриді тітка плянує провести день у крамницях, а Марія тимчасом заплянувала викінчити розпочату картину (с. 509). Її нудять примітивні розмови в товаристві, плітки, гра в карти, нецікаві гості, пиятика. Найближчий приятель і повірник її — щоденник. Вона починає його для себе, але вже на самому початку в березні 1875 року пише: “Я хотіла б стати кимсь таким, чий щоденник мусив би бути інтересним для усіх” (с. 17). І вона звертається безпосередньо до уявного читача: “Читайте це і вчіться, добрі люди! Цей щоденник — це най корисніша і найбільш повчальна з усіх книжок, що колинебудь були, або будуть написані. Це жінка з усіма своїми думками, ілюзіями, надіями, слабостя- ми, з її чаром, смутком і радістю. Я ще не є повною жінкою, але я нею буду. Ви зможете прослідити моє життя від колиски до могили. Бо життя людини, ціле життя, без замовчувань і брехні, мусить завжди бути Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
