Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАРТА ТАРНАВСЬКА Жадоба слави, або здійснена мрія МАРІЇ БАШКІРЦЕВОЇ Марія Башкірцева прожила на світі всього 23 роки.* Не була вона ні ве ликою маляркою, ні великим поетом, не була ні принцесою, ні куртизанкою, не вславилася ні еротичними пригодами, ні сенсаційною скандалісткою. Але, хоч померла в Парижі, вдалі від своєї рідної Пол тавщини, більше як сто років тому, вона і до сьогодні вик ликає зацікавлення в Европі і в Америці, а у висліді — це, напевно, найславніша в світі уродженка української землі. Недавно, шукаючи в універ ситетській бібліотеці Ілліной- ського університету в Урбані за потрібною мені книжкою, я відкрила, що книжки, присвя чені Марії Башкірцевій — різними мовами, різних авто рів, — займають у цій багатій славістичними матеріялами бібліотеці не менше як пів тори полиці! Чому завдячує своєю славою ця дивна дівчина? Бу ла вона багатообіцяючою ма ляркою і залишила мистецьку спадщину (малюнки, рисунки, скульптуру), яку ще сьогодні можна знайти в музеях Парижу і Ніцци, Амстердаму і Беоґраду, Санкт-Петербурґа і Чікаґо. Проте не малярство принесло їй світову славу. Славу приніс їй феноменальний щоденник, що його писала вона від дванадцятого року свого життя, який був опублікований вперше після її смерти 1887 року в Парижі. Щоденник, писаний французькою мовою, зразу ж звернув на себе увагу літераторів і звичай них читачів, зацікавив особою Марії Башкірцевої критиків і письменників. Одним із перших відгук нувся на щоденник Вільям Ґледстон, визначний державний муж і чотирикратний прем’єр-міністер Англії, який назвав його “книжкою без паралель”, а Марію Башкірцеву — “правдивим ґенієм, одним із тих, що народжуються раз або двічі на одне покоління” (William Ewart Gladstone, “ Journal de Marie Bashkirtseff”. Nineteenth Century, 1989, t. 126, s. 602). Увага такого критика промостила щоденникові дальшу славу. Щоденник почали перекладати на інші мови; вже 1890 року появилося англомовне видання, спершу в Англії, потім у США. Видання це викликало сенсацію на книжковому ринку і стало бестселлером на обох кон тинентах. Згодом дослідни ки почали досліджувати тих 84 оригінальних рукописних зошитів щоденника, що збе рігаються в Національній бібліотеці Франції; почали появлятися нові, поширені і нецензуровані його версії, видавці зацікавилися і по чали видавати, крім щоден ника, також листи Марії Башкірцевої. Біографи по чали писати про неї книги і дослідження. Одним із пер ших її біографів був Аль- берік Кагюе, який вже 1926 року видав книжку фран цузькою мовою “Муся; або життя і смерть Марії Баш кірцевої” (Alberic Cahuet: Moussia, ои la vie et la mort de Marie Bashkirtseff. Paris: Fas- quelle, 1926), три роки пізні ше ця книжка появилася в англійському перекладі у Нью-Йорку. Писали про Марію Башкірцеву і дослі джували її щоденник та листування французи, англійці, американці, еспанці, німці, чехи, росіяни, угорці... Були серед цих дослід ників також українці: Дмитро Донцов [“Звихнена слава”, Літературно-науковий вістник, 1925, кн. 1], Марія Качмарська [Марія Башкірцева. Прага, 1927], Ірина Книш (“Слава Марії Башкірцев” в кн. Три ровесниці. Вінніпег, 1960], Михайло Слабошпицький [Марія Башкірцева: роман-есе. Київ: Дніпро, 1987]. Існують, крім англійського, також німецький, еспан- ський, угорський, російський, чеський (а може й інші) переклади щоденника; українського перекладу, наскільки мені відомо, поки що немає, хоч таким виданням напевно можна було б зацікавити фран цузьке посольство в Києві. Про те, що зацікавлення щоденником Марії Башкірцевої не гасне і по сьогодні, свідчить факт, що недавно в Німеччині, в університеті Марбурґ, Сабіна Войґт захистила на цю тему докторську дисертацію, яка 1997 року поя вилася окремою книжкою [Sabine Voigt. Die Togebiicher der Marie Bashkirtseff von 1877-1884. Dortmund: Ebersbach, 1997], [I am the most interesting book of all: the diary of Marie Bashkirtseff/ translated
Page load link
Go to Top