Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
БРИФІНГ У БІЛОМУ ДОМІ Серед вашингтонського передвакаційного шуму, на передодні святкового прийняття бюджету і наступної кризи у міській адміністрації столиці, бюро Віцепрези- дента Алберта Ґора 4 серпня скликало на зустріч пред ставників українських громадських організацій, щоб поін формувати їх про те, як розвиваються відносини між США та Україною. Закиди щодо корупції, а також упо вільнення темпів, а то й затримка економічних реформ в Україні кинули деяку тінь на останню зустріч пред ставників двох держав. Українській громаді в США ці каво було знати, що сталося після підписання історичної хартії між Україною та оборонним союзом НАТО. Дорадник віцепрезидента у справах безпеки Леон Феурт підкреслив велику особисту заслугу Президента України Леоніда Кучми в успішному завершенні пере говорів України і НАТО. Посол Річард Морнінґстар пого дився з такою оцінкою особистої ролі Президента Укра їни у цих непростих переговорах та завважив з деяким подивом майстерність українських дипломатів. Посол Морнінґстар, який відає справами колишнього радян ського простору, ще раз наголосив, що Білий Дім вва жає цілісність та безпеку України ключовим елементом у політиці безпеки США. Америка плянує надалі збері гати тісні відносини з Україною, хоч не завжди ясно, чи Україна є в силі провести всі потрібні реформи, особли во в галузі економіки, енергетики та боротьби зі злочин ністю. Це й призвело до зменшення обсягу позики, наданої Міжнародним Валютним Фондом. Американ ський Конгрес, з його республіканською більшістю, на полягає на тому, що Україна повинна довести здійснення специфічних реформ перед тим, як дістати американ ську допомогу. Скасування деяких обмежень в еконо мічній сфері, — говорили представники американського уряду, — є необхідною передумовою, для створення нових місць працевлаштування, і багато офіційних осіб в українському уряді це розуміють. Проблема полягає часто у втіленні добрих намірів на ділі. Приватизація рільництва досі є важливою, а то й ключовою про-, блемою. Далі йшла розмова про працю недержавних орга нізацій та про те, яку важливу ролю вони відіграють у суспільній та медичній галузях. Це така ділянка, що у ній завжди є місце для інших. Союз Українок Америки у свій спосіб повсякчас піклується про дітей та молодь, також про надання медичної допомоги. Після довшого обговорення справи атомної енергетики та проблем, пов’язаних із Чорнобилем, а також констатування труд нощів ситуації, була навіть згадка про те, що треба активно допомагати жінкам України брати активну участь у розбудові свого суспільства. У зустрічі узяли також участь пані Джейн Бентон Форт із Ради Національної Безпеки, яка до того була заступником американського посла у Казахстані, Брус Коннук, Рос Вільсон із Державного Департаменту також їхні помічники. Крім членок Союзу Українок Америки серед учасників зустрічі були представники УАК Ради, УККА, АГРУ, Вашингтонської Групи, Фундації ”США— Україна” та інші. Зустріч відбулася у кімнаті, де свого часу знахо дилися приватні канцелярії віцепрезидентів Гюберта Гамфрі, Річарда Ніксона та Джорджа Буша у старому Екзекутивному Будинку поруч із Білим Домом. Двісті років тому там містився майже весь уряд молодої дер жави Сполучених Штатів. Сьогодні цей будинок нале жить апаратові Білого Дому. Віцепрезидент Алберт Ґор не був присутній на брифінгу, але по дорозі на інше засідання привітався із групою американських українців. М.Б.Х. ГРУШКИ ВАСИЛЬ ТРУБАЙ Навпроти автобусної станції стояв немічний дід і про давав грушки. Незграбно висіло на ньому довге осіннє пальто з повичовгуваними кишенями, теплий вітер куйовдив на голові рідкий білий чуб, а ноги були взуті у старі, зашкор- бані чоботи. Опорою йому слугував кривий, сучкуватий ціпок, якого він виставив далеко поперед себе й спирався на нього рукою — старість безцеремонно погнула дідові поперек. Друга рука ослаблено звисала донизу й вузлуваті пальці на ній нервово посіпувалися. Обрюзгле, давно не голене обличчя та хворобливо червоні повіки очей, що без кінця мокріли на вітрі, викликали до старого жалість і відразу. Перед ним на асфальті лежала газета, а на ній сім грушок: чотири купкою, одна зверху і ще дві поруч. Видно, грушки були останні, бо вигляд мали несвіжий — приле- жані, пом’яті кругом, а одна так ще й гнилувата. Старий, не згинаючи ніг, час од часу схилявся низько, брав грушки, покручував їх, перекладав з місця на місце, виставляючи до прохожих найкращим боком. Він продавав їх. Просив за всі разом — десять копійок. А я сидів віддалік на лавочці, палив цигарку, спостерігав за дідом і думав про старість. Довкола снували люди, зупинялися, клали погляд на старого, на його товар, але грушок ніхто не купляв. Навіть ціну не питали. Та діда, видно, не дуже й переймало те. Стояв собі згорбившись, як втілення віджилости й немочі людської, і тупо дивився перед собою вологими очима. Я не любив його — безвільного, збайдужілого, прини женого... Аж ось підійшли до старого двоє: молодий чоловік у шкіряній куртці та вродлива дівчина з коштовним намистом на шиї. — І по чім фрукти? — спитав молодик, грайливо ки нувши оком на свою супутницю. — Візьміть, коли є в що... Добрі грушки, солодкі, — пожвавішав знудьгований дід. — То по чім же? — перепитав чоловік. — За десять копійок.
Page load link
Go to Top