Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Власна кімната і власні гроші або Хто боїться Вірджінії Вулф? Марта Тарнавська „Хто ж боїться Вірджінії Вулф?“ — оригінальна п’єса із ще більш оригінальною назвою. Прой шла з великим успіхом театри А- мерики й Европи; стала фільмою; понесла з міста в місто, а країни в країну ім’я автора — сучасного американського драматурга, Ед- варда Олбі. Але, чи тільки ім’я ав тора? -— Виходячи з театру, при гадую, почула я таку розмову: -— Знаменита драма, чи ж ні? — Знаменита, але... Хто такий — Вірджінія Вулф? Тисячі глядачів у театрах і в кіно переживали тонку психоло гічну подружню драму та, немов ребус, розгадували її незвичну на зву. Багато з цих глядачів чуло ім’я Вірджінії Вулф вперше, і тіль ки в цьому загадочному контек сті. Тимчасом Вірджінія Вулф -— не поетична фікція, що народилася в уяві драматурга, а видатна модер на англійська письменниця першої половини нашого століття, що її твори живуть своїм окремим жит тям, зовсім незалежно від Едварда Олбі і від театрального та фільмо вого успіху його драми. Вірджінія Вулф — письменниця високої кляси. Її ім’я критика зга дує поруч із такими величинами світової літератури, як Джеймс Джойс та Марсель Пруст. Вона •— майстер „потоку свідомосте" і по вісті її („Джейкобова кімната1', ,,Хвилі", ,,Мисис Деловей“, „До маяка“) вносять багато нового й оригінального в літературну ком позицію і стилістику, Вірджінія Вулф теж першорядний есеїст, о- дин із кращих літературних крити ків свого часу. Її критичні есеї, зі брані в кількох книжках, забезпе чили їй тривалу позицію в англій ській літературі. Вірджінія Вулф цікавилась і так званим „жіночим питанням". Чому це так, що чоловіки завжди мали владу, впливи, гроші, славу •— а в жінок були тільки — діти? Жі ночому питанню, а зокрема проб лемі жінок у літературі присвяче ний есей Вірджінії Вулф „Власна кімната“ (“A Room of One’s Own”). Він появився вперше о- кремою книжкою ще в 1929 р. -—- і хтось може думати, що за минулих сорок років жіноча проблематика так докорінно змінилася, що дум ки Вірджінії Вулф на сьогодні не актуальні. Але це була б помил ка. Есей Вірджінії Вулф не є поле мічним твором еманципантки, що — як уся емоційна патетика — за суджений на короткотривалість. Не займається він теж політичною чи економічною рівністю жінки в суспільстві — ділянками, що в них за останні чотири декади наступи ли великі переміни. Есей Вірджінії Вулф — це передусім літератур ний твір: медитація першорядно го письменника про жінку, як творчу індивідуальність, про її ін телектуальне та духове визволен ня. Вірджінія Вулф аналізує про блему скалпелем логіки та вгля- дом поетичної інтуіції, безпри страсно, в історичній перспективі, з доброзичливим гумором та іро нічною посмішкою. Складна понад- часова тема та літературне її трак тування роблять есей Вірджінії Вулф непроминально-вартісним. Інтелектуальна свобода зале жить у великій мірі від матеріяль- них речей, а творчість залежна від інтелектуальної свободи. Жінка, щоб могти писати -— каже Вірджі нія Вулф -— мусить мати власну кімнату і власні гроші. Вона ро зуміє це і буквально, і символічно. На протязі історії жінки були зав жди фінансово залежні; був час, коли згідно із законом в них вза галі не було права на якунебудь приватну власність. Рівночасно стиль життя патріярхального у- строю обмежував світик жінки до родинного дому, в якому, як пра вило, господиня не мала власного окремого куточка. ІЦе навіть Джейн Остен, клясик англійської літератури, писала свої повісті у загальній вітальні, наражена на постійні перебивання й перешко ди, скриваючи своє справжнє зай няття перед слугами та відвідува чами. Може й тому жінки, такі як Остен, Джордж Еліот, сестри Бронте, ввійшли в англійську літе ратуру ромаиами, а не поезією чи драмою, які — на думку Вірджінії Вулф — вимагають більшої кон центрації? Деякі чоловіки залюбки повто рюють думку, ІЦО, мовляв, у жі нок неможливий ґеній типу Шекс- піра. Вірджінія Вулф погоджуєть ся з фактом, що в Шекспірові ча си не було найменших шансів на те, щоб із молодої дівчини тако го ж обдарування виріс ґеній шек- спірівського масштабу. Крім соці- яльних і економічних перешкод, жінка із творчим обдаруванням мусіла протиставитись крайнє во рожому психологічному клімато ві. З усіх усюдів патріярхальний устрій устами державних мужів, церковних достойників, вчених визначував їй місце, як громадя нинові окремої категорії. Скільки Увага ! Референтки Сусп. Опіки ! Цей рік поставив до Вас великі вимоги. Три великі допом огові акції слі дували одна за одною і в кожній із них Ви дали свій вклад праці й гроша. Праця ще не закінчена. Хоч Фонд Наглої Потреби вже підраховуєм о, проте збірка на Церкву в Потребі і б у д о в у школи в Б оснії ще проходить. Прохаємо Вас використати всі можливості, щ об вони дали гарний вислід. Українська Церква чекає наших зусиль, а п обудова української школи і гуртожитку в Прняворі — це наш почесний обов’язок! Марія Химинець Референтка Сусп. Опіки Гол. Управи НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1970 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
