Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
новим, до чого причиняються кри тики, доводить до того, що натиск кладеться передусім на новість. Правила естетики перестають існу вати. Критики не мають не раз від ваги сказати, що щось є добре, якщо воно немодерне. Доходить до таких дивоглядів, як „твор чість" бульдозерами у пустині. „Мистець“ їздить ними по піску і „творить" якісь форми. І вислід та кої „творчої" праці не лиш випад ковий, але й немає кому її огляда ти. Ще кілька слів про заінтересу- вання. Поза своєю працею ціка виться пані Роксоляна літературою при чому українські книжки ді стає в Еспанії від батьків. Крім того — музика, без якої жити бу ло б важко. Залюбки слухає її на віть під час своєї праці у гаражі, що його приспособлено на робітню для подружжя. Любить народне мистецтво, особливо вишивки, але на її творчість вплив мало, може, тільки візантійське мистецтво. Досі їздили обидвоє з чолові ком по Европі. Хочеться дальше їздити, оглядати, студіювати, але передусім хотілось би поїхати в Україну. Пані Роксоляна вірить, що зможе там зачерпнути нових натхнень для своєї мистецької праці. У найближчому майбутньому повертаються вони до Еспанії до своєї новокупленої хати у малень кому селі близько Маляґи. Там бу де продовжувати свою працю, а передусім мусить викінчити робо ту вітражів до церкви в Торремо- лінос. Але всетаки хочеться яко мога частіше відвідувати Америку. До тепер брала Роксоляна у- часть у збірних виставах у Філя дельфії, Ню Йорку й очевидно в Еспанії. Переглядаючи численні рецензії та репортажі, що торка ються роботи пп. Армстронґів, у- сюди находжу підкреслені замітки що Роксоляна — українка. Оби двоє належать до Обєднання У- країнських Мистців Америки. Пані Роксоляна така молодень ка, що аж ніяк не віриться, що в неї три сини. Найстаршому 9, а найменшому 3 роки. Досі говори ли вони тільки по-еспанськи. Те пер вчаться говорити мовами сво їх батьків. Саме коли переводимо цю роз мову, Роксоляна у розгарі підго- П о р а д и з м о в и Оформлення хресних імен У вживанні хресних імен наші люди часто допускаються всяких непра- вильностей, що повиникали здебіль шого під впливом чужих мов, і через те такі ймення порушують норми на шої мови. Це насамперед старі тра диційні старо-слов’янські написання й вимова, що їх новішими часами „підтримали” на Наддніпрянщині й Кубані російські впливи, а на західніх українських землях — москвофіль ство. Звідси походять такі форми, як Антон (замість Антін), Нестор (за мість Нестір), Симон (замість Симін), Дорош (замість Доріш), у церковно му вжитку — Іоан (замість Йоан), Іосиф (замість Йосиф). Від польсько го впливу походять Ірена (замість Ірина, Ярина, Орина). Особливо ба гато порушень нашої мови в оформ ленні голубливих (пестливих) імен. У цьому розумінні дуже прикра ро сійська форма хлоп’ячих імен, оформ люваних „по-жіночому“, із закінчен ням ,,-а ..: Серожа, Гриша. Україн ська мова допускає в цих іменах о- формлення на ,,-о.. або на приголос ний: Сергійко, Гриць чи Грицунь, Івась чи Іванко. Чимало нашкодили в цій справі і польські впливи, коли наші люди вживають таких форм, як Влодко (замість Володко), Зеньо (за мість Зенко), Бодьо (замість Бог- дась). Хоч згадані в цім останнім ре ченні форми мають наприкінці „ о .., але в них не по-українськи звучать „вло“ (у формі Влодко) та м’якість приголосних перед кінцевим ,,-о ... Хоч українська мова „стихійно" чинить опір такому порушенню її граматики, змінюючи, наприклад, ро сійську форму Ванька на Ванько, але ця „зараза“ така сильна, що русифіка ція української мови на Україні най дужче позначається тепер саме в цьо му (голубливому) оформленні імен. Але, не зважаючи на це, боротися з цією „заразою " легше, аніж з іншими занечищеннями нашої мови, бо все залежить від батьків, які ще змалку починають так чи так оформлювати товки до самостійної виставки у Ню Йорку. Коли буде друкувати ся, може, вже виставка буде чин на. Оглянемо з приємністю її кар тини і вітражі, що їх тепер подив ляємо на прозірках. Бажаємо успі хів! Уляна Любович ймення своїх дітей. У цей момент, у родинних умовах починається в цьо му розумінні „добро“ чи „зло“. А піз ніше, коли така чи така форма зна ченням „зростеться” з даною особою, зміни вже майже неможливі. В. Ч. НАШЕ СПІВЧУТТЯ Пані Катрі Ш утак-Кедровській, пер шій секретарці Гол. Управи СУА, складаємо вираз щирого нашого спів чуття з приводу смерти ї ї чоловіка бл. п. Володимира Кедровського. Екзекутива СУА Н ов и н к и з Ц е н т р а л і Дня 15. березня 1970 р. відбув ся Окружний З ’їз д СУА у Ню Йорку. Централю СУА репрезен тувала п-ні Стефанія Пушкар, го лова, яка сердечно подякувала у- ступаючій голові п-ні Оксані Рак за чотири роки відданої праці. Го- ловою Округи вибрано п-ні Іванну Рожанковську, програмову рефе- рентку Гол. Управи СУА. Дня 18. березня 1970 р. захо дами п-ні Марії Душник, рефе рентки зв’язків, запрошено групу відвідувачок з Гостинного К-ту Національної Ради Жінок Амери ки до Музею Нар. Творчости в Ню Йорку. Група включала загра- ничних гостей Нац. Ради з різних країн. Її привітала п-ні Стефанія Пушкар, голова Централі і п. Юлі- ян Ревай, директор Українсько го Інституту Америки, в якому приміщений Музей Нар. Творчо сти СУА. Господинями гостини був 72 Відділ СУА з Ню Йорку. З ініціятиви Інтернаціонального Інституту у Філядельфії восени 1969 р. створився комітет для навчання історії етнічних груп в американських школах. Членом його на початку стала п-ні Стефа нія Пушкар, голова СУА. Цей про ект вимагав кількох нарад включ но з пробною лекцією, що її про ведено у Вашінґтоні у приявності конгресмена Куцінського. Тепер уже справа посунулась уперед і до комітету вчителів увійшла укра їнка п-на Лідія Величко, вчитель ка американської історії, а до шир шого комітету пп. Лідія Дяченко, Стефанія Вовчак і Стефанія Кре- денсор, членки СУА. 10 НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1970 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
