Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XXVII. КВІТЕНЬ, 1970 Ч. 4 „Нічого кращого немає" Т. Шевченко Уіпала дозрілим яблуком тиша. Сум самотній тобі не.су. Ти — прамати, дитя колишеш. Дитя здорове — слава Йсу! ген із Дунаю, з гірських колиіб! Всміхнись, мадонно, та сльози витри — Гірчить сльозами; скроплений хліб. М ихайло Сич (Із збірки „Березневий вир") За духа спадщини Через наші Окружні З’їзди і Конференції пе рейшли тепер виступи що глибоко порушили нас. Це були доповіді, панелі, дискусії молодих мате рів, що застановлялись над тим, як мають най краще виконати своє виховне завдання. Вони ви разно заявляли, що це було для них головною спонукою до вступлення в члени СУА чи створен ня Відділу СУА. У гурті своїх ровесниць, вкупі з іншими молодими матерями вони шукали відпо віді на те питання. Перші голоси почули ми на Вих. Конференції в Нюарку і на Окр. З’їзді у Філядельфії. У попе редньому числі подали ми витяг із виступу моло дих матерів у цьому місті. Потім слідували диску сії молодих матерів на Вих. Конференції у Дітрой ті і Окр. З’їзді у Ню Йорку. Дещо з того знай дете на сторінці звідомлень у цьому числі нашого журналу. Це є голоси тих, що хотіли б передати дітям свої почування до України. У них ще живий голос крови і він не дозволяє їм погодитись на асиміляцію. Словами одного визначного духовни- ка вони відповідають собі, що „народ без одиниці обійдеться, буде жити і розвиватися". А одиниця без зв’язку з ним стане неповновартною. Вона втратить великий і могутній скарб, що прикрашує життя -—- духа спадщини своєї. Отакі шукання й намагання молодих матерів проходять тепер на наших очах. Ми пишаємось тим, що наша організація стала тим підложжям, на якому вони розгорнулись. Це ж бо розпо чався неабиякий змаг. Українська мати хоче збе регти душу своєї дитини для української спіль ноти. І з кожним поколінням, із кожним роком во но трудніше. Все сильніший натиск довкілля, все складніші стають вимоги виховання дитини. Та вона не знеохочується, не покидає зусиль. А шу кає до того нових доріг. І ми мусимо їй у тому допомогти. Нашим до свідом в організаційних справах, нашою увагою для виховних завдань. А головне — зрозумінням цієї великої боротьби, цього великого зусилля, що вона проходить. Бо українська мати — це перший виховник дитини. В її руках наше май бутнє покоління і від її сили, від її здібности за лежить, чи воно для нас збережеться. НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1970 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
