Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
МАРУСЯ: Ні. Пані просили вас ппи- йти по полудні. СКАНЕК: Ага, добре. (Підходить до Марусі, коли вона стоїть і розглядає (портрети собак. Стає дуже близько до неї, залицяється. Маруся відступає трохи від нього, але так, щоб не об разити). МАРУСЯ (вдаючи, що вона не по мітила його вільности): Пані Роґате так цікавиться собаками. Мені дивно! Вона провела сорок два роки біля хво рих. Почала з доглядачки в шпиталі і скінчила старшою сестрою. її хворі любили, поважали. А тепер, коли вж е покинула працю з почестями в 61 рік, то цілком присвятила себе собакам. Майже ніхто її не відвідує і вона не любить людського товариства. Ось, прошу вас, Джоні, ось, прошу вас, Джімі. Та щ е і в якому почоті (пока зує на портрети собак, сміється). СКАНЕК: Яке нам діло до її собак! Ось, Марусино, я сьогодні маю скла дати заповіт пані Роґате. Вона химерна Жінка, родичів не має. Я хочу, Мару сю, порадити їй записати гроші і дім на вас. Коли справа вигорить, то по половині. Згода? МАРУСЯ: Щ о ви говорите? Яке я маю право на її спадщину? Я ж їй чуж а людина! СКАНЕК: Тихо, моє серденько! За лишіть цю справу мені. Отримаєте спадщину, тоді не потребуватимете більше бігати по домах із ганчірками і щітками. Та й я зреалізую врешті віллу в Італії. Не зоглядитесь, як отри маєте спадщину. Але тихо, моє сер денько! Дайте руку (хапає її за руку). Отже згода! 50 процентів вам, а 50 процентів мені. Я зайду до вас додому ввечері. A dieu, моє сонечко! (Хоче до неї 'пригорнутися, але .вона відхиля ється. Скаїнек махає їй із дверей ру кою і виходить). МАРУСЯ: Оце так, пан маґістер!.. (Мотає головою. В цей час хтось дзвонить. Маруся йде в коридор і по вертається з І. молодим чоловіком. Він добре одягнений, а з лиця хитрий, пройдисвіт. Він із газетою в руках). Прошу, прошу, заходьте, будь ласка. Пані Роґате скоро буде вдома. Про шу, почекайте! Сідайте! Ось книжки, журнали... Хочете чаю? 1. МОЛ. ЧОЛОВІК: Ні, дякую. Я щойно поснідав. (Сідає, оглядає без церемонно кімнату, звертає увагу на фото і портрети собак). Пані Роґате дуж е цікавиться собаками? МАРУСЯ: (Продовжує прибирати). Так, як бачите (показує рукою навко ло). Кожен має свої зацікавлення. А ви що любите? 1. МОЛ. ЧОЛОВІК: Я ще нікого не люблю, колись може пізніше. (Встає і оглядає фото собак. Підходить до того місця, де прибирає Маруся). Ска жіть, будь ласка... е... як вас зівати? МАРУСЯ: Маруся. 1. МОЛ. ЧОЛОВІК: Скажіть, М ару сю, це власний дім пані Реґате? МАРУСЯ: Так, власний. І. МОЛ. ЧОЛОВІК Д уж е гарний дім і садок. ('Підходить до Марусі, зали цяється. Вона відходить у другий ку ток). А... ви її родичка? МАРУСЯ: Ні, я працюю тут щодня кілька годин. (Дзвінок). Пробачте! (йде відчиняти. Входять Маруся й молода пані, гарно, але крикливо о- дягнена. Намальована. Вертлява і хит ра. З газетою в руках). МОЛОДА ПАНІ: Галло! (До 1 мол. чоловіка). 1. МОЛ. ЧОЛОВІК (сердито): Гал!- ло! (Ховає газету позад себе. Оби- двоє оглядають одне одного. Кожне старається оглядати другого тоді, ко ли інше не дивиться). МАРУСЯ: Ви по об’яві? МОЛОДА ПАНІ: Так. Я родичка пані Роґате. МАРУСЯ: Прошу почекати, пані Ро ґате скоро прийде. Ось журнали, роз глядайте, розважайтеся. Хочете чаю? МОЛОДА ПАНІ: Прошу, дякую. (Маруся виходить і повертається з двома чашкаїми чаю. Одну дає пані. Та манірно дякує. Другу подає 1. мол. чоловікові). 1. МОЛ. ЧОЛОВІК (сердито): Я ж вам казав, що чаю не хочу. Я п’ю тільки вино. (Дивиться на шафку з вином). МАРУСЯ: Я не в себе вдома і маю розпорядження вгощати гостей тільки чаєм. (Дзвінок. Маруся виходить. іПо‘- вертається зі старшим паном у капе люсі, окулярах, у зім’ятому вбранні, з газетою в руках). Прошу, сідайте. Хочете чаю? СТАРШИЙ ПАН (кладе капелюх і газету на підлогу, чухається): Прошу, прошу, я люблю чай, сандвічі й усе, що можна їсти. (Оглядає із здивуван ням присутніх і кімнату. Присутні о- глядають його також. Він здіймає оку ляри, дивиться звуженими очима, пильно оглядає молоду пані. Знов одя гає окуляри. Чухається, тягне носом, шукає по кишенях хустку, але не зна ходить). (Маруся виходить і повертається з чаєм. Старший пан іде їй назустріч, бере чай, забуває подякувати. Сьор бає і хапає бісквіти з тарілочки). (Дзвінок. Маруся йде і повертаєть ся з елегантним молодим чоловіком. Вишукана поведінка, в жилах розрі джена французька кров. У нього теж газета в руках. Другий мол. чоловік оглядає присутніх, вітається і хапливо запихає газету в кишеню*. Газета па дає іна підлогу. Він хапає її і намага ється знов запхати в кишеню). 2. МОЛ. ЧОЛОВІК: Пардон, пардон! (Сідає в крісло і сидить, .витягнув шись. Почуває себе ніяково. Крадьки оглядає присутніх. Маруся виходить і повертається з чаєм. Другий мол. чо ловік схоплюється з крісла., бере чаш ку з чаєм, але чашка перекидається і чай виливається на підлогу. Молодий чоловік хвилюється, витирає білосніж ною хусточкою штани і хоче витирати підлогу. Маруся не дає). 2. МОЛ. ЧОЛОВІК: Пардон, пардон! МАРУСЯ: Ой, пробачте, це я така незграбна. Я принесу ганчірку і витру все. (Вибігає). МОЛОДА ПАНІ: Хі-хі-хі... (приіскає в хусточку). Маруся входить із стиркою в руках та іншою чашкою чаю. Подає 2. моло дому чоловікові чай, він дякує і бере обережно. Маруся хоче допомогти йому витерти вбрання але він соро миться, бере стирку і витирає сам. 2. МОЛ. ЧОЛОВІК: Дякую, дякую... Пані Роґате з’являється в дверях із усмішкою зацікавлення. У неї деякі покупки, торбинка в руках, капелюх на голові Стоячи в дверях, вона по вільно здіймає рукавички і, непоміче на, розглядає присутніх. МАРУСЯ (запримітила її перша): Ось і пані Роґате! (Молоді мужчини схоплюються на ноги. Пані крутиться в кріслі на всі боки, заглядає в лю стерко, пудрить носа і собі неохоче встає. Старший пан, що* вже задрімав і почав похрапувати, схоплюється на ноги, хапає капелюха і топічеться біля крісла). ПАНІ РОҐАТЕ Доброго ранку! ВСІ: Доброго ранку! Бонжур! До брого ранку! (Молода жінка хіхочеть- ся. Замішання). Пані Роґате входить повільно в кім нату, кладе покупки й рукавички на стіл. Маруся бере це .все і відносить у другу кімнату. Присутні більш-менш оволоділи собою. (Далі буде:) 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
