Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
мих, бо ми «іколи не їздимо на 'вакації опочивати. Я'кось так виходить, що ми їдемо на вакації утом люватися . . . Після роботи до нас мав приєднатися Андрій. Шкода нам було, що влітку громадське життя українських середовищ завмирає. Нам так хотіло ся б побачити, як то воно в інших містах, чи так погано, як у 'нас, чи може краще . . . Але хоч би тобі одна академія, хоч би тобі один виклад, чи хоч би тобі хоч один модерніст свій літературний вечір влаштував . . . Куди там! Всі на пляжі, всі ку няють, всі так само час марнують, як і ми з вами . . . Довелося відвідати кількох знайомих і з їхніх роз мов довідатися, як то воно в нашім Ню Йорку. Коли ми зайшли до будинку, де живе профе сор Н., я перелякалася: будинок старий, занехаяний, сходи хиткі, неметені, скрізь затхлий сморід, наче цілий будинок на обід варив кислу капусту. . . Довго йшли сходами нагору, аж поки звернули в довгий коридор. В коридорі вистроені в ряд ко мірки, замкнені на висячі замки. —• А це що таке? — запитала я. —- Та ж убиральні... Кожне помешкання свою має . . . — Ага, шість помешкань в коридорі, -—- під сумувала я. — Не так, як в нашім місті, де кожен має свою хату, а як ні —- то цілий поверх . . . Тут ще як у таборі. . . Порівняння з табором не залишало мене в цім будинку, збуджуючи одноразово і радісні, і непри ємні думки. Було сумно, що в той час, коли люди наші так обагатилися, що деякі вже й про третю хату думають, заслужений професор, відомий літе ратурний критик і мовознавець, кращий представ ник українського народу мешкає в таких комірках. Кімната напівтемна, пошарпана, ще й для повної •схожости з табором, поділена навиів завісою з сі рої коївдри, можливо ще1 й таборової. За занавісок) спальня. Кухня .невеличка, але, як з гордістю під креслила дружина професора, світла і соняшна. З цієї причини на підвіконні стояли в повнім цвіту веселі червоні й рожеві ґеранії. Близько біля вікна ■стояв стіл, святково накритий до вечері, і господиня одразу запросила нас до страви. Ми, для годиться, стали відмовлятися: -—- Не клопочіться, та ж ми недавно від обіду і нз хочемо ЇС Т И . . . — А я хочу! -—- Дисонансом увірвався голос Андрія в нашу пасторалю. Андрій завжди відколю вав подібні коники, страшенної присоромлюючи Олю, але розвеселюючи товариство-. І цим разом усі ви- бухли дружнім реготом і вже без дальших відмовок посідали за. стіл. Почали обпитувати один одного, як те у вас, а як у нас, і мало-помалу ми довіда лись, що професор Н., хоч трохи задорогою ціною, тепер „гуляє": поранив на фабриці палець, то має тепер плачену відпустку. А па,ні Наталя працює, звичайно, на такій праці, як і всі ню-йоркські інте лектуали, що „свого не відцурались, а, чужого не навчились11. Професор інтенсивно працює, бо саме пощастило десь у бібліотечних закутках натрапити на такі архіви, що про них досі ніхто- і вісточки не м:в. Очі професора спалахнули фосфоричним вог нем, і він почав нам викладати свої теорії, аж поки дружина не спинила його тверезою заувагою, що зелений борщ уже починає холонути. Професор з тим самим захватом узявся за, борщ. Не відставав від нього і десятирічний Богдан, надія і гордість професора. Богдан виявляв аж забагато талантів: що не назви —- до всього він брався і мав здібності. Його малюнки брали перші місця .на шкільних ви ставках, він учився -грати на пія.ніні й на скрипці, мудрував з авіомоделями і навіть пробував сил у віршуванні українською мовою. Богдан навіть мав свою., покищо- тільки рукописну, збірочку під трохи запозиченою назвою „Маленьке Цабе“. Ан дрій жартома казав, що панство. Н. виховують свого сина- на вождя. Професор Н. дзвінко сміявся, в ко трий уж 2 раз чуючи від Андрія цей дотеп, але по чувалося, що цей жарт сприймається також як і се рйозне твердження. Не встигли ми доїсти другої страви, як наша господиня тихенько встал'а з-за стола, в, перерві між дотепами вибачилась, що мусить .нас лишити, бо вже пора до праці. —- Шкода, що. ви так запізнилися, —- з легень ким докором сказала вона. •—- Я вже о третій вас чекала. . . Нам стало дуже незручно', що> ми не розпитали Олю наперед і просто таки навмисне, „для годить ся", запізнилися. А тепер ця мила, інтелігентна пані мусить зняти свою модну сукню, що її вона спе ціальна для нас вдягла, і через півгодини вже му сіла її змінити на сіру .сукенку до прибирання. —- Ти ж, Богданчику, помиєш гарненько1 посуд, добре? — звернулась вона до сина. —- Виделочки не забудь повитирати, а мисочки самі посохнуть. Потім вона підійшла до чоловіка, поцілувала його ніжню в чоло, назвавши „котиком", потиснула нам руки й пішла. По вечері ми посідали на канапі, а Богданчик почухав вухо і взявся мити посуд. Він тільки тяжко зідхнув і реторично запитав: — І чого- мені Бог не дав сестрички?! Нам стало сумно, що пані Н. мусіла йти на працю, та- ще й навіч, та ще й на прибирання бю- рових приміщень. У нашім місті більшість українців познаходили дуже вигідні і по.платні посади, і мало хто заробляє -прибиранням. Але в -Ню Йорку немає фабрик, а самі установи, що всі мусять бути підме тені і прибрані. Тому багато визначних осіб із ти тулами і дипломами працюють тут прибиральниками,, сторожами, двірниками й кур’єрами. Поет М. їздить на ліфті цілу днину, письмєінниіця Д. працює на мотузяній фабриці, маляр Т. вимальовує реклями на парканах. . . Зовсім за фахом. Але не в тім справа: за те наші заможні домовласники, сидять вдома і з нір не вилазять, а в Ню Йорку громад ське життя горить, кипить, вирує . . . Комфорт впли ває негативно на громадську активність! (Продовження, буде) 32 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top