Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
На організаційні теми: А шо нас розеднуе? Радо користаю з можливосте забрати голос у дискусії. Прочи тавши у ч. 7 „Н. Ж .“ розумні зав- ваги й поради досвідченої Сою зники п. А. Сивуляк п. наг. „Що притягає до організації?", при йшло мені на думку наовітлити справу з 'противної сторони та по дати декілька завваг на тему „Що розєднує наші організації?". За стерігаюсь, що 'мої міркування не відносяться спеціяльно до нашої організації, Союзу Українок Аме рики, а до всіх наших організацій на еміграції сущих, 'бо всіх їх під риває та нищить та сама язва. Найбільшим шкідником кожної організації є партійна боротьба. Люди, опановані цією психозою, пам'ятають у 'першу чергу про свою партійну ‘приналежність, а забувають, чи відсувають на дру гий пля)н приналежність національ ну. Цей партійний фанатизм шкід ливо відбивається на діяльності організацій. Знаю з досвіду, що коли з приводу влаштування яко їсь імпрези зійдеться комітет, щоб обговорити програму, то при ви борі предеідника чи мистця, які мали б звеличати свято, рішають не прикмети, а 'партійні симпатії пропонованої людини. Другим дуже грізним галапасом на нашому громадському тілі є ан тагонізм між католиками й право славними. Цей новочасний „пі стряк" проліз і 'поширився в світ ських організаціях, параліжуючи їхню діяльність. Він вносить роз дор і ненависть, розєднуючи дітей одного народу, тільки на підставі різниць обрядів. Третім з ряду шкідником у на ших товариствах являються осо бисті амбіції поодиноких членів. Це, звичайно, маленькі люди пере січної інтелігенції, що не мають досвіду у громадській роботі. Во ни, звичайно, все найкраще знають і на всьому добре визнаються, але горе тій організації, яка чимне- будь зразила собі такого члена! Тоді, не перебираючи в засобах, руководя'ЧИ'Сь тільки своїми нездо ровими абміціями, йдуть свідомо та цілево тільки іна знищення сво єї ж таки організації. На щастя, це випадки рідкі і тому не такі грізні. як наведені вище явища масового вже характеру. Вважаю, що взаємний обмін ду мок може бути дуже корисний у такій важливій для нас усіх справі. Тому й ясно й одверто висловила я свій погляд на причини, що ве дуть до розєднання в наших орга нізаціях. Хто відгукнеться черго вий та вкаже, як зарадити лихові? Уляна Терлецька (22 Відділ СУ А) Авторка допису порушила важливу сторінку нашого організаційного жит тя. Момент незгоди, такий притаман ний українській вдачі, прибирає тут прикру форму партійної чи віроспо відної нетолерантности. В організова ний гурт, де повинна панувати дружня атмосфера та добра воля — вриваєть ся це прикрим дисонансом і відстра шує загал від участи. Через те наше організоване життя не виказує належ ного росту, а навіть деякі признаки занепаду. У дописі виразно зазначено, що за- вваги авторки не відносяться спеці яльно до Союзу Українок Америки. Тут треба дійсно ствердити, що в на ших Відділах не було й немає кон фліктів чи непорозумінь із того при воду. На XI. Конвенції СУА навіть впало внесення, щоб Союз Українок Америки вносив і скріплював момент толерантности в українську громаду. І в цьому напрямку йде його діяння. В жіночій вдачі лежить тяга до зла годи, до порозуміння. Ведена мате римським інстинктом жінка і в гро мадському житті старається знаходи ти компроміс між різними суперечно стями. У своєму крузі це їй удається, А коли нераз розбиваються її заходи в загально-громадській площині, тоді вона вміє знайти терен товарисько? зустрічі, де змякшує неприступність1 і ворожнечу противних сторін. Та залишається третій момент у до писі, що не минає шкідливим діянняяі також жіночих організацій. Це є пере садне амбіціонерство одиниць, що іііу1-5 кають головно признання-у своїй poL' боті. Воно є великою хибою нераз ви датних діячів. Бо затроює їм непо трібно осяги, що їм належаться й не дає їм ясно бачити свого шляху. А що говорити про пересічних громадянок,, що могли б бути цінними співробітник цями та могли б двигнути неодне діло! Через дрібні образи, уявні поминення та особисту ворожнечу вони нераз відтягаються від організації, або й по борюють її. Забуваючи, що хвилево може потерпіли невдачу, може не ді стали належного, але що справжня громадська постава завжди себе ви явить і вкінці переможе. Вітаємо задум авторки — піднести не тільки організаційні осяги, але й спинитись над їх труднощами. Нераз є корисніше розглянути лихо й обмір-> кувати, ніж промовчувати його. Тому будемо раді дальшим дописам на ор ганізаційні теми. Здорова критика ор ганізації тільки допоможе. Екзекутива СУА З НАГОДИ Різдва Христового й Нового Року бажаємо всім членкам 42 Відділу СУА у Филаделфії, кріпкого здоровя і щастя в родинному і організаційному кружку. Ми вдячяі Вам усім за співпрацю з нами в. минулому р0ц[ й віримо, що ця праця буде дальше продовбатися з новою Управою в 1957 році, на добро й слану нашої Батьківщини і Союзу Українок Америки. За Управу 42 Відділу СУАг Анна Бойко, голова Марія Пашук, містоголова, Ірина Волянська, секретарка Анна Мищишин, касієрка
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
