Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Дарія Ярославська її Нью Йорк І. Чорний, припорошений тунель вглитує змійку клекітливих Батонів і раптом уся їх середина стає подвійною. Люди з втомленими, байдужими, чи ве селими лицями, люди, що читають газети, книжки, говорять із собою, або бачать щось, чого нема. перед ними, відбиваються у шибах ураз із малою напрям ків .підземки та різними рекламами, що прикрашують її стіни. Вагони хитаються на боки, немов підпита людина, колеса стукотять, скрегочучи на 'поворотах, на переді першого вагону невтомно гуде мотор. На зупинках мигають білі кахлі, низькі, прикопчені стелі і цілі ряди .великих, різнобарвних афішів, лозунгів, вийнятків зо Святого Письма. Висять вони у пре красній згоді поруч себе, хоч часто не признають, або 'поборюють себе. Пересуваються людські по статі, їх білі, чи кольорові лиця, різнобарвний одяг. Хвиля людей виходить, інша заповнює вагони і знову темнота за шибами, що відбивають їх середину. Христя дивиться спершу на себе; ясне, пухнате, впорядковане волосся, чорні очі з довгими віями, трохи кирпатий .носик і малі губи, що їм помадка надала відмінний від природнього рисунок. У неї блакитна сукня з білим комірчиком, білі рукавички і того ж кольору торбочка. Провіривши себе до кладно, починає приглядатись своїм сусідам. Четверо молодих японців сидять напроти неї. Молода дівчина і трьох юнаків. Голосно зо сміхом говорять по япон- ськи і їм байдуже, че це комусь -приємне, чи ні. А втім, ніхто здається не звертає на них уваги. Поруч Христі якийсь мурин читає „Каміка". Підіймає роз- сміяний погляд на даму, що напроти нього, але не знайшовши там відгомону свого настрою, поверта ється знову до кольорових рисунків. — Що це може бути? — хвилюється Христя і відвертає свою увагу від довкілля. — Що він хоче від мене? — Її неспокій зміцнюється в міру того, як скорочується простір до Менгеттену. Витягає з торбочки —- там постійно зберігається Марків цент „«а щастя“! — листа і ще раз читає, хоч усе їй і так добре відоме. Джордж Е. Бордо просить її зайти до своєї канцелярії на Авені Медісон у понеділок між одинадцятою і дванадцятою годинами. Г м ... Це більш, як підозріле. Що може хотіти івід неї нью- йоркський адвокат? А взагалі, чи це якийсь справ жній адвокат, чи може це якась засідка на неї са мітню, молоду дівчину? Моторошно і неівиразно на душі. Тому на всякий випадок переказала все до кладно Марії Семеніївиій, щоб хоч єдина душа в Нью Йорку знала, коли з нею щось станеться. Остання зупинка. Переходить підземними пере ходами, де повно малих крамничок, у яких можна щось купити, чи попоїсти і знову вона у підземці, що везе її в гору міста. Затурбовано спинює думку на всіх своїх вчинках останніх місяців і міркує, чи не пахне де там криміналістикою. Нічого доброго від такої гостини в адвоката вона таки не чекає, навіть, як цей пан Бордо і являється справжнім ад вокатом. — Треба було поглянути до телефонної книги — думає зо спізненим жалем. Раптом її серце холоне. Здалось би кому, що за нею нема ніякої провини, а от пошукавши трохи, можна б знайти. Вона сама її притовкає, вдає, що не помічує, але от вистачить тільки торкнутись, як відчуває біль, що його створюють викиди совісти. Це таки каламутить її спокій, а там же у душі і так нема справжньої радости. Якось так усе нараз зло жилося. І ця вістка, що батькам не дозволяють при їхати і ця неприємність з Евою і на останок Марко. Ще і з ним мусілч- піти все „як з Петрового дня“! Кохає його, це правда, але цього таки не могла зробити. У її мами є таке напімнення: май розум! Зда ється в цьому випадку було за багато розуму, тому нема щастя. Воно втікає від розуму, йде тільки туди, де промовляє серце! А у випадку Еви розум завів! Воліче цю провину за собою, ніби горб на плечах, а сказати б комусь про неї таки неможливо. Коли говорить п,ро те, все їй самій здається, що не ство рює образу її переживань і дій. Не може дібрати слів, а коли їх нарешті знайде, мусить згадати і про Евину провину. Тоді замовкає. Бо чи ж можливо, влегчуючи собі, оскаржувати другого? Якби була послухала батьків і поїхала до Че- стеру, не було б усіх цих провин і викидів совісти. Але хіба повнолітня людина не має права думати своїми думками і мати власні бажання? Це не тільки її право, але і обов’язок. Її бажання було зупи нитися в Нью Йорку. Відсувається, щоб зробити місце людині, яка увійшла і далі гонить думкою за своїми справами. ІЦоб уже те невідоме було за нею! Не терпить не ясних ситуацій перед собою. В суботу одержала цього листа і він зіпсув їй вільну неділю. Не хотіла про нього багато думати, але щось змушувало її чіплятись його думками. Все найгірше бачила перед собою, як і не відказувалась від цього. Потішала сама себе. Хіба не зачинять її до в’язниці? Крім Еви — тепер нагадує — тяжить ще на її совісті якийсь мурин. Відштовхнула його серед дороги. Але не могла інакше. Ішов просто на неї 'своїм розхита ним кроком підпитої людини саме тоді, коли вона хотіла якнайшвидше перебігти вулицю. На сигналь ному стовпі було вже червоне світло, а вона встигла пробігти тільки половину дороги. Авта рушили з місць. Може вона відштовхнула його так сильно, що він упав? Був п’яний і не міг втриматися на ногах. Може впав під колеса авта? Вона не оглядалась, бо це була її обідня перерва і вона мусіла впору по вернутися до праці. Годі, працює цілими днями і де коли їй необхідно побігти щось собі купити. А на обідню перерву у неї тільки тридцять хвилин часу. Але в такому разі чому не кличе її суд. Як пошукає глибше, то знайде ще щось інше. Якийсь тиждень тому у службову підойму пролізла людина саме тоді, як двері вже засувалися. Христя Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top