Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ З історії українського боршу Колись давно, дуже давно, в да леку сиіву давнину, коли ще пер вісні люди України не знали хлі боробства, коли сильніші члени родини виходили на лови, а слабші йшли збирати рослинні продукти, як листя, стебла, цілі рослини, ко ріння, плоди та насіння, зберегло ся збирання листя однієї рослини. Цією рослиною є ща'вель, а деінде його називають квасок. Листя щавлю споживали колись свіже, сире, а 'вже значмо пізніше його стали варити. Спочатку мабуть ра зом із різним іншим зіллям, може з мя’сом, може з зерном, з кашею, а пізніше варили листя щавлю са ме, без домішок іншого зілля. Так постала перша українська яринова юшка — щавлевий борщ, який тим самим є справжнім, українським, споконвічним, автохтонним, націо нальним борщем. Із різних зел української землі первісна жінка України «вибрала й передала всім наступним поколін ням квасний смак щавлевого бор щу, як найулюбленіший. Завдала тон, продиктувала смак великій кількості українських страв на цілі гисячеліття, на сотки поколінь впе ред. Щаівлевий б'орщ — страва ве сіння. Щавель росте там на луках, де багато було 'в стародавні часи гнізд водяної та болотяної птиці. Це спричинилося, що складовою частиною щавлевого борщу стали обовязково яйця, колись різної птиці, тепер переважно курячі. Так само весною в пізніші вже ча си, коли в господарстві доїлися корови і було досить молока, мо лочні продукти як сироватка, квас не 'молокю і особливо' сметана так само стали обовязковими склад никами щавлевого борщу аж до наших часів. Крім незначних до датків у пізніших часах щавлевий борщ лишився у своїй первісній оригінальній формі дотепер як справжній український борщ, як традиційна спадщина нам від ми нулих прадавніх поколінь населен ня України. Коли щавель наша українська праавтохтонна рослина, то капу ста до нас імпортована, хоч і в давні часи. Капуста має свою бать ківщину в західній та в південно- західній Европі і була в культурі ще за часів кельтів, які жили їв те перішній Франції 1200— 7000 ро ках до РХ. Пізніше кельти руши ли на Схід, в 4. стол. до РХ зайня ли Італію, в 3. стол. до РХ Грецію й дійшли аж до Малої Азії, де їх ня держава затрималася в Галатії до 4. стол. після РХ. У кельтів калуста звалася „брес- сік“, з того повстала латинська назва капусти „брассіка“. По ста ро-французькому головчата капу ста звалася „кабус“, по староні- мецькому „кабуз“, „каппус“, „каппес“, з латинського „капут“= голова. З цих назв і походить у- країнська назва капуста. З най ближчої лівденно-західньої Евро пи капуста дісталася й на україн ські землі і за часів Київської Дер жави вже була в культурі. Смак продиктований первісними жінками України був примінений і до капусти. Юшка з солодкої ка пусти невідома. Юшка з квасної капусти .не має назви борщу, але по суті належить до групи борщів через свій квасний смак. Юшка з квасної капусти зветься капусня ком. Українські колоністи, вихо дячи з Київської Держави в пів нічно-східні колонії Київської Держави й творячи собою пізнішу основу московського народу, за несли із собою й юшку з квасної капусти, яка там і тепер зветься „щі“ і яка є поширена по цілій те риторії, опанованій російською культурою. В ті часи, а може ще й раніше, як українські жінки пізнавали! вперше смак щавлю, у далекій Мезопотамії та по країнах схід- нього Середземноморя тамошні жінки вперше пізнавали смак листя, цвіклових (листових) буряків, які там росли в дикому стані та які стали першими культурними ро слинами, бо на смітниках при та мошніх оселях вони буйно роз росталися й цим звернули на, себе увагу тодішніх людей, які й по чали садити їхнє насіння, щоб ма ти під рукою листя буряків. Юшка із листя цвіклових, чи навіть і зви чайних буряків є частою весін ньою стравою на західніх землях України й тепер у наші часи, звуть її не борщем а бурячанкою. Буряки мають свою батьківщи ну вздовж побережжя Середзем ного моря від Франції аж по Єги пет. Більшість буряків у дикому стані мають біле коріння, з них у 18. стол. розвинувся цукровий бу ряк. В країнах східнього Серед земноморя траплялися буряки з червоним корінням. З них і поста ли наші теперішні, городні, чер воні буряки. На українських землях червоні буряки були вже в культурі за ча сів Київської Держави, куди вони дісталися безпосередньо зі Схо ду. В західній Европі вони стали відомі й поширювалися після хре- СТОНОСНИХ 'ПОХОДІВ у Святу Землю в 12.— 13. стол. після РХ. Чи був на центральних україн ських землях чистий буряковий борщ, чи буряк відразу попав у капустяну юшку, тяжко тепер ска зати. Відомо тільки що й тепер у наші часи господиня в квасну ка пусту кладе пару червоних буря ків, щоб капустяний розсіл був гарний на вид. Це дає підставу га дати, що може й у капусняк пра давня наша господиня поклала червоний буряк і з того потім ви йшов славний український капу стяно-буряковий борщ. Чистий
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
