Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ялинка для звіряток Ц е 'було взимку. На дворі було холодно, але в пивниці, де збері галася городина, було тепло й за тишно. В одному кутку лежала морква, в другому буряки, до сте лі, підвязана до бантин, висіла ку черява капуста, а на полицях кра сувались яблука та грушки. — Як тут сумно й темно, — ше потіли морквинки. -— - 'А Я ’ЗОВСІМ не люблю висіти вниз головою, —- бурчала капуста. — Хи-хи-хи! —■ реготались бу рячки. — Ви, тіточко, не, любите висіти, а ми б дуже цього хотіли, бо лежати тут небезпечно. Як при йдуть миші або щурі, то можуть нас погризти... — Ні, як ви не кажіть, а в садку таки було багато приємніше ви сіти на дереві, — обізвалось чер вонобоке яблучко і ще щось хо тіло сказати, як раптом двері до пивниці відчинились і сліпуче сві тло широким пасмом увірвалося в темряву. Всі мешканці пивниіці за тихли, бо ввійшла жінка з коши ком, а з нею вбігло двоє дітей. — Мамо, дайте нам трохи горо дини, — просив хлопчик. — А я хочу кілька яблук та гру шок і не забудьте дати мені тор бинку з горішками для білочок, — додала й ?своє до прохання хлоп чика маленька русява дівчинка. — ІДо ж то буде, куди це иас знову заберуть, — думали всі овочі. І справді, мама набрала для ді тей повний кошик овочів, винесла з пивниці та поклала його на са ночки, що вже були приготовані до подорожі. Крім того дала дітям ще повну торбинку горішків та ці лий жмут кольорових стрічок. Ді ти були дуже задоволені. Швидко впряглися в саночки та й попряму вали до лісу, що був зовсім неда леко. Вже вечоріло, на небі засві тились зірки. Сніжок рипів під но гами. Всім овочам, що попали до кошика, дуже хотілося знати, що буде з ними далі. —■ Тарасику, давай швидше бу демо йти, щоб встигнути вбрати ялинку для звіряток ще сьогодні. Дідусь казав, що перед Різдвом уночі всі тварини збираються в лі сі й святкують теж. Він уже (ВІДНІс на галяву, де ялинка росте, сіна для серни, —■ казала дівчинка до хлопця. Незабаром діти вже були в ліс ку. Ось і галява, а на ній гарна, зелена ялинка. Місяць заливав га ляву своїм срібним світлом. Було ясно, як у день. — Чи ви чули? — шепотіла морквинка до капусти. -— Я вже знаю, що то буде: це діти влашто вують ялинку для звіряток. Як тут гарно в лісі! І я теж буду висіти так, як і ви! —■ І ми теж, і ми теж! — задира- сто підтакували бурячки. Весело й гарно було тоді всім: і зві ряткам, і овочам, і городині, що по пали до лісу на Різдвяне Свято Хтось потихеньку свиснув. Це був горішок. — Еге, то це я знову потрапив До лісу, та ще на Велике Свято. Ми ж будемо тут розважати всіх звіряток, — звернувся горішок до овочів. А тим часом діти взялися до ро боти. Виймали овочі, горішки й городину та привязували їх ко льоровими стрічками до густих, зе лених гілочок ялинки. Наприкінці Тарасик вийняв з кишені срібний дзвоник та задзвонив, а потім ви скочив на пеньок коло ялинки та голосно гукнув: — Гей, звірятка, приходьте сю ди сьогодні вночі. Тут і для вас є гарна ялинка. Веселих свят вам бажаємо! Швидко зіскочив хлопчик із пенька, взялися діти за руки та й поспішили зі своїми саночками на зад до села. Вони вже й не бачили й не чули, як із лісової хащі на га лявину почали виходити всі меш канці лісу. — Дивіться, дивіться, — пищав горішок, — он білочка, а он зай чик!.. А там, бачите, за тим дубком серна стоїть!— раділа морквинка. •— Чуєте, чуєте? Хто ж то спі ває? — питалась капустка. — Це янголи, мабуть, — несмі ло обізвалось яблучко. Але воно помилилось, бо то ді ти, вертаючись додому, почали співати, свою улюблену коляду: Во Вифлеємі стала новина, Пречиста Діва Сина вродила... Як срібні дзвіночки в далині за вмирали дитячі голоски. Зглянь оком щирим, о Божий Сину, На нашу землю, на Україну... — Ось, бачите, як тут чудово й гарно цієї ночі! —- промовив буря чок. Місяць вище піднявся над лісом і в його сяйві ще кращими вигля дали яблучка, горішки, морквинка, бурячки. Коли вони подивилися ІВ долину, то побачили, що ївсі звірі вже зібралися навколо ялинки. Тут був і ведмедик-Михайлик, і білоч- ка-Чок, і маленька чорноока Серна і зайчик-Лакомчик. Наймоторніша й найвеселіша було білочка. Вона вибралась на самий верше чок ялинки та звідти перша.почала вітати звіряток із Великим Святом і запросила всіх до веселого танку навкруги ялинки. Весело й гарно було, тоді всім: і звіряткам і овочам і городині, що попали до лісу на Різдвяне Свято. А діти в той час уже повернули ся додому, повечеряли та полягали спати. Але перед сном довго ще згадували про ялинку, яку вони влаштували для звірят. Ніна Наркевич НА НОВИЙ РІК Сійся, родися жито, пшениця Всяка пашниця — На щастя, на здоровля, На Новий Рік, Щоб краще вродило, як торік: Коноплі під стелю, а льон по коліна; Щоб у вас голівонька не. боліла!.. Будьте здорові, з Новим Роком, З Василем! Ці слова промовляють малі хлоп чаки в Україні, на Новий Рік, ра но-вранці обходячи хати господа рів. При цих словах вони посипа ють зерном хату хазяїна. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
