Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 35 Подарунок Дуже люблю малювати: Сонце, небо, квіти, хату. Розмальовую фарбами Подаруночок для мами, Ще й листівку напишу: «Мамо, я тебе люблю! Ти для мене – сонечко!» І гарненько допишу: «Твоя люба донечка». Моя вишиванка Називаюся Іванко, Маю гарну вишиванку, Бабця її вишивала, Мама вранці прасувала. Дуже дякую обом, – Виросту я козаком. Раптом над поляною пропливла якась велика тінь. Зайчики прудко вскочили до кущів, що росли між деревами, і заховалися в них. Сніжок не послухав зак - ликів зайчиків, а гордо наставив ріжки для оборони від ворога, якого не бачив. Не зчувся, як опинився у повітрі і заверещав від болю. Це в його спину вп ’ явся гострими кігтями великий карпатський орел Беркут. Орел ніс Сніж - ка над деревами, ось збоку виднілася лісничівка, і цапок голосно покликав маму: – Ме - ме!! Мамочко, рятуй мене! Сніжок був вже досить важкий і Беркут змушений був трохи відпочити. Він сів на скелю і послабив свої кігті. Сніжок миттю скористався нагодою, зіскочив зі скелі і заховався під кущем калини, як навчився у зайчиків, не забуваючи кликати на допомогу матінку. Мама - коза чула крики синочка і щодуху бігла йому на допомогу. Але крик Сніжка почув і вовк Сіроманець, що часто спільно з Беркутом полював у лісі. Під кущ калини Сіроманець і коза - мама прибігли майже разо м. Мама собою затулила синочка. Вовчисько зовсім не злякався рогів кози, лише зрадів, що матиме більшу здобич. Козу він їстиме сам, а цапка віддасть Беркутові. Вовчиско кусав до крові боки мами - кози, відкусив їй вухо, а зверху клював спину її Беркут. Коза вже зовсім вибилася з сил, коли раптом почувся гавкіт. То Бурко вискочив з - за дерев і сміливо накинувся на вовка. А тут ще і загриміли вистріли з рушниці – на допомогу поспішав лісничий. Лісничий ніс на своїх сильних плечах поранену козу, вслід за ним др іботів Сніжок, а позаду з гордо піднятою головою, поважно і привітно махаючи хвостом, йшов Бурко. Сніжок тепер вже добре знав, як його люблять у лісничівці, а особливо матінка, і обіцяв собі бути завжди слухняним і ввічливим зі своїми домашніми. Святос лав Левицький. Вірші Святослави Ґой - Стром.
Page load link
Go to Top