Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2012 Я люблю свою матусю А я дівчинка Ганнуся, Я люблю свою матусю. Вона мене доглядає, Рідних звичаїв навчає. І хоч я – мала дитина, Знаю все про Україну. Виросту і разом з братом Помандрую у Карпати. Казка про Сн іжка і йог о маті нку На лісничівці в глибині густого Карпатського лісу в домашньої кози народився маленький цапок. Він був таким біленьким, ніби сніг, що ще виднівся на вершинах гір, хоч на долах вже зеленіли дерева і росла травичка, тому його і назвали Сніжком. Сніжок швидко ріс і йому ставало скучно жити за високою огорожею. До того ж він ріс збиточним цапком, то мама коза була змушена його часто сварити, а часом і брала в ратички бука для науки. Сніжок не розумів, чому йому не можна бігати до лісу, не розумів, чому з ним не хочуть буцатися головами пес Бурко та котик Мурчик – у Сніжка вже випнулися на лобику невеличкі ріжки, то хотілося випробувати їх міцність. А Мурчик боляче бив лапкою його по носику і втікав на дерево, де до нього Сніжок дістатися не міг. Бровко взагалі х овався від цапка у свою будку. Мама пояснювала Сніжкові, що вночі Мурчик і Бурко не сплять, бо стережуть лісничівку, то вдень мусять відпочивати, крім того, Бурко і вдень ходить з лісничим по лісі, пильнуючи за порядком у ньому. Сніжок цього не розумів і в важав, що всі його не люблять. А особливо він думав, що не любий своїй матінці. Одного сонячного травневого дня Сніжок, ганяючись за метеликами, забіг у город лісничівки. Він так бігав, скакав по грядках, що геть витолочив ніжками молоду капусту. Мама дуж е розсердилася на нього, знову знайшла прутика і відлупцювала для науки по хвостику. Сніжок, гірко поплакавши якусь хвильку, вирішив втікати до лісу і вже більше ніколи не повертатися додому. Ліс зустрів Сніжка весе лим гамором птахів, які зовсім не звер - тали уваги на Сніжка, то цап кові знову стало скучно. Але на невели - кій галявині він зустрів трьох зайчиків. Вони з радістю прийняли цапка до свого гурту. З ними Сні - жок скубав зелену тра вичку, напив - ся смачної джерель ної водички. А вже в забавах з зай чиками настри - бався і набігав ся аж до несхочу. Правда, буца тися голівками зай - чики з ним не хотіли. Час спливав швидко і весело. Про дім і про маму не хотілося і думати. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top