Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
28 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2011 Ш ана В еликій Л юдині 22 травня 2011 р. після затяжної хвороби перестало битися серце Любомири Говенко – відомої громадської діячки, доброї працьовитої людини, Почесної членки Союзу українок України, Почесної голови Івано - Франківської обласної орган ізації СУ, відданої дочки України, якій до кінця свого життя служила, як могла, бо довелось служити їй та оберігати її рідну мову в тяжкі часи більшовизму та русифікації. Я мала честь працювати поруч з нею 22 роки в кабінеті укра їнської мови та літератури І . - Франківського інституту удос - коналення кваліфікації вчителів. Працю - вати з нею було нелегко, але кожної хвилини хотілося її наслідувати, удосконалюва - тись, бо сірості вона не тер - піла. З її думкою рахува лися, навколо неї груп увалися кра - щі словесники області, які розуміли свою наставницю з півслова, з погляду, і, навіть, маючи одну годину україн - ської мови в тиждень, вміло проводила в школах свята рідної мови, її учні посідали кращі місця на олімпіядах. В час відновлення Укра їнської Держави разом з вчител ями творил а Т оварист - ва рідної мови ім. Т. Шевченка. Разом з нею та Олею Максимонько я їздила у військові частини навчати наших вояків української мови. Вона була активною учасницею відро - дження жіночого руху в Україні, багат о - річною головою Союзу українок Івано - Франківщини, організатором Другого світо - вого конґресу Союзу українок (6 - 12 липня 1994 р.) Конґрес показав силу українського зорганізованого жіноцтва, які з’їхалися з усіх континентів світу з творчими ідеями і практичн им втіленням утвердження моло - дої Незалежної Держави. Любомира - Текля Говенко прийшла у цей світ у 1927 р. в селі Малі Чорнокінці Чортківського району на Тернопільщині. Завжди завдячувала батькам всебічним вихованням, яке вони дали своїм чотирьом дітям. Нав чалася в Чортківській гімназії «Рідна школа» ім. Маркіяна Шашкевича. Здобула освіту філолога в Чернівецькому університеті і все своє життя залишалася вірною своєму покли к анню на посаді вчи - теля, заступника директора школи, завіду - вачки кабінету української мови Івано - Франківського ІУКВ. Досягнувши пенсійного віку, активно зайнялася суспільною роботою, на прохання єпископа Софрона Дмитерка переклала текст Святої Літургії на українську мову, створила шкільні навчальні програми з основ християнської етики. Її безкорислива п раця була поціно - вана громадськістю, державною та церков - ною владою. Звання «Відмінник народної освіти», медаль А. Макаренка, численні грамоти і подяки, від - знака до 100 - річчя С. Бандери, якою покійна особливо доро жи - ла. А понад все – усвідомлення потрібності своєї праці, вкладе - ної у розбудову Незалежної України, – ось та найбільша нагорода, отримана нею за життя. Бог і Украї на – найвищі цінності, які Л. Говенко ніколи не зрадила. Вона ділилася щед - рістю своєї душі з рідними і близьким и – сестрами Євгенією і Ярославою та братом Свя - тославом та їх сім’ями. Тому доземний уклін отримує від дітей і внуків, для яких була строгим настав - ником, доброю тетою, хресною мамою. А ще була вірною подругою для Люби С орохтей, щирим порадником для посес тер з Івано - Франківського обласного відділу Союзу укра їнок. Будучи важко хворою, протягом остан ніх років проживала з рідними у Чорт - кові. Похоронена в м. Комарно Горо доць - кого району на Львівщині . В смутку і задумі, глибокій пошані разом з союзянками СУ схилімо голови перед високодостойною посестрою Любоми - рою Говенко і в молитві до Всевишнього запалімо свічку – символ вічності, пам’яті і любові. Оксана Шараневич, 33 - ій Відділ СУА . Скали Довбуша. Друга знизу - Любомира Говенко. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
