Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2011 – Зі Львова. – А я з Америки, живу у Флориді. Ми розговорилися, знайшли спіль - них знайомих: Ліду Белендюк, Олю Кобзяр (проживають на Флориді), оперну співачку зі Львова Аню Бачинську, яка живе в Ню Йорку. Такі розмови часто бували. Жінки хотіли фотографуватися зі мною, бо я з Америки і маю надзвичайну вишиванку. Через мою сорочку я мала нагоду запізнати чимало жінок, прекрасну Тетяну з Києва, з якою, напевно, будемо дружити. Наші серця з’єдналися. З Рівне розповідали мені такі прикрі події, які тепер відбувають ся там. – Нас давлять. Кажуть, хочеш любити Україну, чи хочеш мати роботу? В моїх очах сльози... Одним з найзворушливіших момен - тів була стріча з Атеною Паш - ко, Почесною головою СУ та першою головою відродже - ного СУ. Тримаючись мене, оповідає мені про інс ульт в оці. Дивлюся в те каламутне око і бачу перед собою люди - ну, яка за свій нарід пере тер - піла і дальше терпить страшні переживання і страж дання. Незважаючи на те, що вона фізично делікатна, психічно й умово не зломана. По закінченні форуму ми піхот ою повертаємося до центру міста. До нас долучилися Атена Пашко і Алла Д e бел ю к. По дорозі пере - ходимо попри тюрму Лонцького, тепер На - ціональний музей - меморіял пам ’ яті жертв окупаційних режимів, які панували на на - шій Батьківщині. Атена Пашко стає напроти т ої в’язниці перед пам’ятником жертвам комуністичних злочинів, котрий був зведе - ний 1997 р., і починає нам оповідати, як там сидів і тримав голодівку її чоловік В’ячеслав Чорновіл. Її також арештують з невідомих причин і провадять у в ’ язницю. В той же час, коли її провадять коридором, випрова - джують закованого її чоловіка. Очима між собою розмовляють. Вона дальше оповідає, що це було навмисне зроблено, щоб зламати їхній дух. Минаючи її, він наказує, щоб не піддалася. Ми всі стоїмо на вулиці, див ля - чись на цю феноменальну жінку, і нестримні сльози, як ріки, течуть по наших лицях. Навіть в цю хвилину, коли описую цю сцену, навертаються на очі сльози. Пригадую собі, як в 1990 році Атена приїхала до Америки на Конвенцію СУА, і ми всі разом з новообраною головою Марією Савчак, ще молоді, бавилися, співали і танцювали. Та сила ще до тепер тримає Атену Пашко. «Не буде перебільшенням сказати, що незалежність країни здобута завдяки боротьбі, героїзмові, невтомній праці, жертовності українського жіноцтва. На українок покладається важлива державо - творча місія. Ми здолаємо усі труднощі! Запорукою цього мають стати організо - ваність, мудрість і єдність патріотичних українських жіночих організацій!» – Так вона наголосила на жіночуму форумі . На другий день почалися формальні святкування 90 - ліття СУ, орга нізовані Львівським від - ділом. Приїхали автобусами союзянки з передмість Льво - ва, як рівнож зі сіл. Грає окестра. Ми стаємо в колони разом з тими жінками. Уявіть, як в ся ця урочиста, бар виста колона прямує ву - лиця ми міста д о П роспекту Свободи і до Львівської опе - ри. Не кожному пощастить побачити таке розмаїття та красу українського вбрання. Люди щиро вітають, декотрі старші зі сльозами, славлять Україну та її жінок. Серцещипаючі хвилини. Мені тяжко повірити, що я тут, у Л ьвові, на своїй вільній Батьківщині і чуюся вдома. Я тут приналежна, моє серце і кров, яка мене живить – це українська кров. Люди товариські, підступають до мене, а я до них. Тішуться і дякують, що ми не забули про наш край. Не раз дивуються, як скажу, що я виростала в Америці. ,, – Але Ви так гарно розмовляєте українською мовою ” . Мені надзвичайно приємно почути такі ком плі - менти. В оперному театрі на честь Союзу Українок був даний чудовий концерт. І тим закінчилося наше перебування у Львові. З піднесеним українським духом і тяжким серцем ми мусіли попрощатися зі Львовом . В неділю, 21 - го ми відлітаємо о 6 - ій ранку до Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
