Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2010 7 300 - РІЧЧЯ ПЕРШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КОНСТИТУЦІЇ Вітер гнав через Дністер на Велику Україну важкі чо рні хмари, що низько неслися понад землею, щедро поливаючи її першим холодним осіннім дощем. Чорну пітьму жовт - невої ночі раз - по - раз розколювали блискавки з громовицею. В ніч 2 - 3 жовтня 1709 року біля вмираючого гетьмана Івана Мазепи зі скорботно схиленими головами стояли його друзі - одно - думці: генеральний обозний Іван Ломиковський, кошовий отаман Запорозької Січі Кость Гор - дієнко, генеральний бунчужний Федір Мирович, Прилуцький полковник Дмитро Орленко, ко - зацька старшина та найактивніший серед них генерал ьний писар війська козацького Пилип Орлик. Помер великий гетьман, але продов жу - вали жити його ідеї українського державництва, щ о досягнули наших часів. Однодумці гетьмана Мазепи підхопили прапор його боротьби, в любові до Батьківщини зродили над його мог илою «мазепинство», що, як пише історик Іван Крип ’ якевич, «стало в устах ворогів лайкою й обвинуваченням, але в нашому уявленні залишилося прапором та програмою української Державности». 5 - го травня 1710 року гетьманом України було обрано Пилипа Орлика. Щ е задовго до Полтавської битви Мазепа довірився у своїх плянах Пилипові Орлику, давши йому клятву у своїй безкорисливості в намірах визволення України з - під московської опіки – ярма і взяв у нього присягу на вірність служіння Батьківщині. 38 - річний Пилип Орлик розумів, беручи гетьманску булаву з рук козацької ради, який важкий тягар разом з гетьманськими клейнотами бере на себе. Ось уривок з його листа швед сько - му королю Карлу ХІІ: «Чи мені, що не має ніяких заслуг, винести на раменах, подібно Атланту, .. .тягар правління Україною?..» Взявши на себе величезну відповідаль - ність посади гетьмана, в день виборів та присяги козацькою радою було ухвалено угоду між козацтвом та новообраним гетьманом під назвою «Конституція прав і свобод Війська Запо - розького». Ко нституція починалася з короткого викладу їсторії України з виділенням урочистої декларації – «Україна з обох берегів Дніпра має бути на вічні часи вільною від чужого пану - вання». В Конституції було окреслено головні елементи державної правосуб ’ єктності: ви зна - чено територію, юридичні права громадян та судочинство, релігію. На чолі держави Консти - туція ставила виборного гетьмана, влада якого була обмежена Генеральною Радою, що скла - далася з генеральної козацької старшини, пол - ковників та військових депутатів . Тричі на рік повинен був збиратися Сейм, що складався з полкових та сотенних старшин, послів і пред - ставників Запорізького війська. Генеральна рада та Сейм мали право разом з гетьманом вирі - шувати всі державні справи. Орликова Конституція передбачала р яд реформ, як в ділянці верховної влади, так і в межах громадського устрою держави, визначала права і обов ’ язки козацької, міщанської та селянської спільнот. Гарантом і опікуном поспо - литого люду, тобто селян та міщанства Консти - туція проголошувала козацтв о, як політичний народ держави. Ось витяг з Конституції, що стосується жінок: ,,Розділ ХІ. Вдови – козачі дружини і їхні осиротілі діти, козачі господарства і жінки – у відсутності їхніх чоловіків, – коли ті будуть зайнятими у воєнних походах або на якихо сь інших військових службах, – щоб не притя - галися до виконання жодних повинностей ані до громадських робіт, які входять в обов ’ язки посполитих, та щоб не обкладалися повітовими податками, – погоджено і затверджено. ” Широкий демократизм Конституції не мав жодного аналогу в тогочасній Европі і ми можемо справедливо пишатися тим, що зродила її українська думка. Святослав Левицький ПРАВО І ЧЕСНЕ ІМ ’ Я Суддя: Чому ви шахрували під чужим ім ’ ям? Підсудний: Та не міг же я ган ьбити своє чесне ім ’ я.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
