Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2010 7 300 - РІЧЧЯ ПЕРШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КОНСТИТУЦІЇ Вітер гнав через Дністер на Велику Україну важкі чо рні хмари, що низько неслися понад землею, щедро поливаючи її першим холодним осіннім дощем. Чорну пітьму жовт - невої ночі раз - по - раз розколювали блискавки з громовицею. В ніч 2 - 3 жовтня 1709 року біля вмираючого гетьмана Івана Мазепи зі скорботно схиленими головами стояли його друзі - одно - думці: генеральний обозний Іван Ломиковський, кошовий отаман Запорозької Січі Кость Гор - дієнко, генеральний бунчужний Федір Мирович, Прилуцький полковник Дмитро Орленко, ко - зацька старшина та найактивніший серед них генерал ьний писар війська козацького Пилип Орлик. Помер великий гетьман, але продов жу - вали жити його ідеї українського державництва, щ о досягнули наших часів. Однодумці гетьмана Мазепи підхопили прапор його боротьби, в любові до Батьківщини зродили над його мог илою «мазепинство», що, як пише історик Іван Крип ’ якевич, «стало в устах ворогів лайкою й обвинуваченням, але в нашому уявленні залишилося прапором та програмою української Державности». 5 - го травня 1710 року гетьманом України було обрано Пилипа Орлика. Щ е задовго до Полтавської битви Мазепа довірився у своїх плянах Пилипові Орлику, давши йому клятву у своїй безкорисливості в намірах визволення України з - під московської опіки – ярма і взяв у нього присягу на вірність служіння Батьківщині. 38 - річний Пилип Орлик розумів, беручи гетьманску булаву з рук козацької ради, який важкий тягар разом з гетьманськими клейнотами бере на себе. Ось уривок з його листа швед сько - му королю Карлу ХІІ: «Чи мені, що не має ніяких заслуг, винести на раменах, подібно Атланту, .. .тягар правління Україною?..» Взявши на себе величезну відповідаль - ність посади гетьмана, в день виборів та присяги козацькою радою було ухвалено угоду між козацтвом та новообраним гетьманом під назвою «Конституція прав і свобод Війська Запо - розького». Ко нституція починалася з короткого викладу їсторії України з виділенням урочистої декларації – «Україна з обох берегів Дніпра має бути на вічні часи вільною від чужого пану - вання». В Конституції було окреслено головні елементи державної правосуб ’ єктності: ви зна - чено територію, юридичні права громадян та судочинство, релігію. На чолі держави Консти - туція ставила виборного гетьмана, влада якого була обмежена Генеральною Радою, що скла - далася з генеральної козацької старшини, пол - ковників та військових депутатів . Тричі на рік повинен був збиратися Сейм, що складався з полкових та сотенних старшин, послів і пред - ставників Запорізького війська. Генеральна рада та Сейм мали право разом з гетьманом вирі - шувати всі державні справи. Орликова Конституція передбачала р яд реформ, як в ділянці верховної влади, так і в межах громадського устрою держави, визначала права і обов ’ язки козацької, міщанської та селянської спільнот. Гарантом і опікуном поспо - литого люду, тобто селян та міщанства Консти - туція проголошувала козацтв о, як політичний народ держави. Ось витяг з Конституції, що стосується жінок: ,,Розділ ХІ. Вдови – козачі дружини і їхні осиротілі діти, козачі господарства і жінки – у відсутності їхніх чоловіків, – коли ті будуть зайнятими у воєнних походах або на якихо сь інших військових службах, – щоб не притя - галися до виконання жодних повинностей ані до громадських робіт, які входять в обов ’ язки посполитих, та щоб не обкладалися повітовими податками, – погоджено і затверджено. ” Широкий демократизм Конституції не мав жодного аналогу в тогочасній Европі і ми можемо справедливо пишатися тим, що зродила її українська думка. Святослав Левицький ПРАВО І ЧЕСНЕ ІМ ’ Я Суддя: Чому ви шахрували під чужим ім ’ ям? Підсудний: Та не міг же я ган ьбити своє чесне ім ’ я.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
