Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2010 11 знамениті, веселі, надзвичайно кмітливі, а моя надзвичайна комітива з ними мене саму навіть часом дивує. Розповідаєм о собі видумані історії, що їх творимо ad hoc утрьох з Іванком і Сте - фанком (це зокрема в час довших поїздок автом, щоб не нудилось дітям). Це ми вперше запо - чаткували влітку, коли їхали до Wildwood Crest. Їм це так сподобалось, що допоминаються такої казк и - гри знову і знову. Сьогодні, наприклад, їхали за новим канделябром до їдальні.. . По дорозі продовжуємо казку - гру про хлопців Іванка, Стефанка і їхнього колегу Грицька, що пристали до пластової прогульки під проводом Ромка і їдуть з шатрами автобусиком з Торонто до Вайлдвуду почерез Клівленд, де ночують під шатрами на городі в баби Марусі, і Філядельфію, де зупиняються в баби Марти, а по дорозі мають різні пригоди, грають гри, співають. І от спі - ваємо ми: “Гей гу, гей га”, а потім я кажу: "Ромко каже: нам треба придумати власну піс - ню, про нас, про нашу прогулянку." А на це Іванко спонтанно: "о, я вже придумав" і починає співати на якусь знайому мелодію, придумуючи - імпровізуючи слова: "їдемо на прогулянку, їдемо до моря" і таке подібне, не римоване, очевидн о, але зовсім до речі і навіть дотепно... Що за діти! Стефко не тільки в усьому наслідує братчика, але вряди - годи додає і щось своє оригінальне. Буває, що б'ються між собою, часом навіть чується крик: “Стефко мене кусає !” або “Іванко мене вкусив!” ( я вже з аповіла, що доведеться мені привезти до Торонто дві клітки. “Нащо?” “На диких звірів, що кусаються”, – кажу). Але діти помітно зі собою зжиті – яке щастя, що їх є два, що ростуть разом. Трохи вони, зокрема Іванко, надмірні індивідуалісти – сьогодні вранці я придумала гру м'ячем із точкуванням, яке нагороджувало не інди відуальних грачів, а партнерів – саме, щоб вчити їх трохи почуття team - у, колективу, спортової команди – і цей експеримент дуже мені вдався – дав негайно добрі наслідки. Іванко зразу змінив св ою по - чатково надто аґресивну тактику і почав пода - вати м'яч Стефкові так, щоб він міг його уловити (бо якщо м'яч упав, то негативне точкування ішло на конто не самого Стефка, а всіх партнерів (разом з бабою, що брала, очевидно, активну участь), які нібито грали проти уявної команди суперників. Ще рік, ще два – і цей найцікавіший період дитинства, коли формується майбутня доросла людина, минеться безповоротньо. ... В суботу була моя retirement party Діти, очевидно, пішли з нами, та ще й навіть у під - жаках і краватках! Я мала на собі тількищо придбаний саме з нагоди цього прийняття до - сить оригінальний одяг: чорні штани, з чорною вечоровою блюзкою , висадженою різнокольо - ровими скельцями (а ще й прибрана маминим кристелевим намистом і сережками). Малюки були по мітно здивовані і зачаровані бабиною метаморфозою... 2 квітня 1994. Торонто . ...Велику радість зро - била я хлопцям годинниками – дешевенькі годинники... – але справжні, на кварцові батереї і дуже точно показують час. Діти зразу їх вдягли на руки і з ними в же пару ночей спали – весь час один і другий поглядають на годин ники і читають час (годинники модерні, показують цифри, що їх легко читати – такий, до речі, мусітиму купити і собі, бо мій теперішній відчитати мені не легко навіть в окулярах!) На другий де нь вранці після мого приїзду Іванко прийшов до мого ліжка і приніс мені власноручно скомпонований лист: “Бабо, я дуже радий, що ти приїхала”. Сердечні кохані діти! Ми вже провели разом повні два дні, були двічі в парку, пару годин провели, читаючи “Робінзо на Кукурузо” Нестайка і вже навіть закінчили... крім того грали вже кілька разів в скочки і в карти. Стефко трохи простуджений і має підгарячковий стан, але після Tylenol - у чується міцний не лиш до забави, але часом і до бійки. 5 квітня 1994. Торонто. Іва нкові уродини були дуже голосні. Самих дітей було щось із десять, а прийшли також їхні батьки. .. ( Далі б у де )
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
