Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2010 9 – І знов – у минулому часі. То що ж сталося? Сталося так, що музей змусили роз - містити на виставкових площах одну приватну колекцію на досить тривалий час – кілька років. І ц е, знов - таки, ще один приклад нехлюйського ставлення до музейної справи як такої. Оскільки, нагадаю, Музей історії Києва ось вже шостий рік (!) не має власної експозиції, бо, бачте, Верхов - ному суду України давно кортіло зайняти Клов - ський палац для ,,Пала цу Правосуддя ” замість того, щоб спорудити власну сучасну будівлю. Як тут не згадати ситуацію з приміщенням Верхов - ного суду в місті Сент - Луїс – столиці штату Міссурі, спорудженим в першій половині ХІХ сторіччя і переданим нещодавно для влашту - вання музею історії міста! А в нас – отак – навпаки! Недаремно кажуть: чим менше музеїв, тим більше потрібно судів... – Справді, важко вести розмову про культуру й культурну спадщину за таких обста вин... Додам: багато років поспіль науковці Музею історії Києва мали м ожливість друкувати матеріали про минуле міста в популярному тижневику ,,Українська столиця ” . Крім того, на місцевому телебаченні впродовж одинадцяти років двічі на тиждень виходила в ефір пізна - вальна культурол огічна програма ,,Київські мі - нія тюри ” . Аж по ки не змінилося керівництво міста... Тому останні два роки ані згадана газета, ані телеканал ,,Київ ” не дають можливості нау - ковцям нашого музею знайомити мешканців столиці з минулим міста з майже тримільйонним населенням: газета приватизована та «перепро - фільована», телепрограма закрита, основна му - зейна експозиція згорнут а. А тим часом учням старших кля сів сотень шкіл міста викладається дисципліна «києвознавство» Учні, які були чи не головними відвідувачами музею, вже шість років такої можливості не мають . То про яку культуру можна вести мову взагалі? – Ну, а що ж роблять науковці музею? Тим не менш, науковці музею не склали рук: до нас весь час продовжують звертатися кияни, ми підтримуємо зв ’ язки з іншими києво - знавцями, з українською діаспорою, водимо е кскурсії в ,,Будинок Городецького ” на вулиці Банковій, 10. Тривають наукові пошуки і дос - лідження, є цікаві знахідки, щороку відбува - ються наукові конференції, виходять друком збірки наукових праць. Останнім часом поба - чили світ цікаві києвознавчі видання, підго тов - лені працівниками музею: монографії «Я був їх старший син» (М. Грушевський) Миколи Куче - ренка, Світлани Панькової та Галини Шевчук, «Особняки Києва» Ольги Друг та Дмитра Малакова, «Григорій Світлицький. Сторінками життя і творчості» Людмили Успе нської та Людмили Горбенко, кілька томів під назвою ,,Київські мініатюри» Віталія Ковалинського, путівник - довідник «Києво - Печерська Лавра» Владислава Дятлова, дослідження з історії під - земних споруд Києва Тимура Бобровського, альбоми «Старий Київ» (упорядн ик О. Друг), «Київ. 1939 - 1945», «Київ. 1939 - 1945. Post scriptum », «Кияни. Війна. Німці», «Ніби й не було війни... (Київ 1943 року на світлинах угор - ського вояка» Д. Малакова), «Городецький. Виклик будівничого» (текст Д. Малакова) та інші видання. – Отже, М узей історії Києва має потужний інтелектуа льний потенціял, діє низка філія лів, то ж залишається сподіватись, що здоровий глузд таки візьме гору в столиці України, яка так любить пишатися своєю европейськістю, і музей врешті - решт відро - диться... І наостанок : пане Дмитре, нещо - давно Ви побували в Америці, які Ваші враження, що найбільше сподобалось? Так, це була наша з дружиною Іриною, архітектором, третя подорож до США, дякуючи її родичам зі штатів Ілліной та Каліфорнії. За всі ці відвідини ми побували у Чік аґо і Вашінґтоні, Сан - Франциско і Лос - Анджелесі, Пітсбурзі і Ню Орлеані, Сент - Полі і Сент - Луїсі, численних містечках, ступали у вод и Тихого й Атля н - тичного океанів, милувалися красотами природи в національних парках. Спогадів багато, але наразі скажу лише про американські музеї. Ми бачили різні, починаючи від величезних все - світньо відомих, як - от Чікаґський музей науки та промисловості, і до маленьких, влаштованих аматорами на якомусь обійсті. Вражає вкрай шанобливе ставлення до історії країни, до минулого, хоч глибина такого в США не сягає далі двох століть. А ще – широке залучення населення до діяльності музеїв, особливо при - вертає увагу велика кількість у музеях дітей та молоді і, ясна річ, новітнє технічне оснащення американських музеїв. Все це хотілося б бачити в київських музеях.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
