Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2010 9 – І знов – у минулому часі. То що ж сталося? Сталося так, що музей змусили роз - містити на виставкових площах одну приватну колекцію на досить тривалий час – кілька років. І ц е, знов - таки, ще один приклад нехлюйського ставлення до музейної справи як такої. Оскільки, нагадаю, Музей історії Києва ось вже шостий рік (!) не має власної експозиції, бо, бачте, Верхов - ному суду України давно кортіло зайняти Клов - ський палац для ,,Пала цу Правосуддя ” замість того, щоб спорудити власну сучасну будівлю. Як тут не згадати ситуацію з приміщенням Верхов - ного суду в місті Сент - Луїс – столиці штату Міссурі, спорудженим в першій половині ХІХ сторіччя і переданим нещодавно для влашту - вання музею історії міста! А в нас – отак – навпаки! Недаремно кажуть: чим менше музеїв, тим більше потрібно судів... – Справді, важко вести розмову про культуру й культурну спадщину за таких обста вин... Додам: багато років поспіль науковці Музею історії Києва мали м ожливість друкувати матеріали про минуле міста в популярному тижневику ,,Українська столиця ” . Крім того, на місцевому телебаченні впродовж одинадцяти років двічі на тиждень виходила в ефір пізна - вальна культурол огічна програма ,,Київські мі - нія тюри ” . Аж по ки не змінилося керівництво міста... Тому останні два роки ані згадана газета, ані телеканал ,,Київ ” не дають можливості нау - ковцям нашого музею знайомити мешканців столиці з минулим міста з майже тримільйонним населенням: газета приватизована та «перепро - фільована», телепрограма закрита, основна му - зейна експозиція згорнут а. А тим часом учням старших кля сів сотень шкіл міста викладається дисципліна «києвознавство» Учні, які були чи не головними відвідувачами музею, вже шість років такої можливості не мають . То про яку культуру можна вести мову взагалі? – Ну, а що ж роблять науковці музею? Тим не менш, науковці музею не склали рук: до нас весь час продовжують звертатися кияни, ми підтримуємо зв ’ язки з іншими києво - знавцями, з українською діаспорою, водимо е кскурсії в ,,Будинок Городецького ” на вулиці Банковій, 10. Тривають наукові пошуки і дос - лідження, є цікаві знахідки, щороку відбува - ються наукові конференції, виходять друком збірки наукових праць. Останнім часом поба - чили світ цікаві києвознавчі видання, підго тов - лені працівниками музею: монографії «Я був їх старший син» (М. Грушевський) Миколи Куче - ренка, Світлани Панькової та Галини Шевчук, «Особняки Києва» Ольги Друг та Дмитра Малакова, «Григорій Світлицький. Сторінками життя і творчості» Людмили Успе нської та Людмили Горбенко, кілька томів під назвою ,,Київські мініатюри» Віталія Ковалинського, путівник - довідник «Києво - Печерська Лавра» Владислава Дятлова, дослідження з історії під - земних споруд Києва Тимура Бобровського, альбоми «Старий Київ» (упорядн ик О. Друг), «Київ. 1939 - 1945», «Київ. 1939 - 1945. Post scriptum », «Кияни. Війна. Німці», «Ніби й не було війни... (Київ 1943 року на світлинах угор - ського вояка» Д. Малакова), «Городецький. Виклик будівничого» (текст Д. Малакова) та інші видання. – Отже, М узей історії Києва має потужний інтелектуа льний потенціял, діє низка філія лів, то ж залишається сподіватись, що здоровий глузд таки візьме гору в столиці України, яка так любить пишатися своєю европейськістю, і музей врешті - решт відро - диться... І наостанок : пане Дмитре, нещо - давно Ви побували в Америці, які Ваші враження, що найбільше сподобалось? Так, це була наша з дружиною Іриною, архітектором, третя подорож до США, дякуючи її родичам зі штатів Ілліной та Каліфорнії. За всі ці відвідини ми побували у Чік аґо і Вашінґтоні, Сан - Франциско і Лос - Анджелесі, Пітсбурзі і Ню Орлеані, Сент - Полі і Сент - Луїсі, численних містечках, ступали у вод и Тихого й Атля н - тичного океанів, милувалися красотами природи в національних парках. Спогадів багато, але наразі скажу лише про американські музеї. Ми бачили різні, починаючи від величезних все - світньо відомих, як - от Чікаґський музей науки та промисловості, і до маленьких, влаштованих аматорами на якомусь обійсті. Вражає вкрай шанобливе ставлення до історії країни, до минулого, хоч глибина такого в США не сягає далі двох століть. А ще – широке залучення населення до діяльності музеїв, особливо при - вертає увагу велика кількість у музеях дітей та молоді і, ясна річ, новітнє технічне оснащення американських музеїв. Все це хотілося б бачити в київських музеях.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
