Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2010 Інтерв ’ ю з Дмитром Малак овом (Розмову вела Наталія Даниленко) – Пане Дмитре, розкажіть, будь ласка, трохи про себе та про Вашу працю в Музеї історії Києва. Народився в Києві 1937 року, все життя – киянин. Від 1992 року – науков ець Музею історії Києва, який відкрився у травні 1982 - го. Сам будинок музею – колишній Кловський палац на київських Липках, пам ’ ятка архітектури сере - дини 18 - го століття – вже був першокласним експонатом. Там була стабільна експозиція, яка розповідала про історію столиці України від часів виникнення життя на терені міста і до подій сучасності. З відновленням незалежності України наш музей почав влаштовувати вечори пам ’ яті, різномнітні виставки, за своєю тема - тикою неможливі в радянський час, як - от постій - но діючі виставки, присвячені пам ’ яті репре - сованих киян, Михайлу Грушевському, Митро - политові УАПЦ Василю Липківському, добі нацистської окупації міста, трагедії Бабиного Яру, або й звичайній київській цеглі. Увагу науковців музею привернули імена й долі ки ян, які за різних обставин опинилися за межами України та уславили Батьківщину далеко від рідного краю. Тривале вивчення в архівах, бібліотеках, спілкування з живими носіями істо - ричної пам ’ яті дозволили науковцям Музею історії Києва ще в 90 - ті роки минуло го століття повернути в Україну та в різний спосіб увічнити призабуті або й викреслені з нашого минулого імена видатних киян. Так було з Михайлом Грушевським, а тепер маємо численні видання, маморія льні дошки, пам ’ ятник та історико - меморія льний музей Велик ого Українця – філію Музею історії Києва. Так було з родиною Кричевських, а тепер є мемор ія льні дошки, численні видання тощо. Повернуто добру славу родини українських садівників та помологів Сим иренків: встановлено дві меморія льні дошки – Василю та Володим иру Симиренка м, опри - люднено унікальні матерія ли, навіть випущено поштову марку, їм присвячену. Великим здо - бутком музею є вивчення та популяризація творчості архітектора - киянина Владислава Горо - децького: видано монографію, альбом, названо вулицю, встановл ено пам ’ ятник. Саме в Україну повернуто ім ’ я видатного танцюриста та балет - мейстера світового рівня киянина Сержа (Сергія) Л ифаря, і тепер у Києві є меморія льна дошка, проводяться міжнародні конкурси артистів балету його імені. Музей історії Києва ініціюва в вивчення творчості та повернення на батьків - щину імен киян – художників Олекси Булавиць - кого, Бориса Крюкова, Віктора Цимбала, архі - текторів Сергія Григор ’ єва, Олекси Повстенка та багатьох інших. Наре шті, у травні 1999 року в спеція льно пристосованому бу динку з мезоніном та мансардою на вулиці Московській, 40 - б відкрито філію Музею історії Києва – Музей культурної спадщини. Там любовно зібрано й показано твори киян - мистців, які волею долі опинилися поза Україною. Основна експозиція розміщена на першому по версі, а чотири приміщення мезоніну та мансарди всі ці роки використовувалися для влаштування періодич - них виставок – з нових надходжень, до ювілеїв та пам ’ ятних дат тих, хто представлений в новій експозиції, творів молодих мистців тощо. Все це користувало ся великою популярністю у відвіду - вачів музею... – Пане Дмитре, а чому Ви вже вдруге кажете про це в минулому часі? А тому що, на превеликий жаль, не всі, хто при владі, розуміють, що будь - який музей не може повноцінно жити без періодичних виста - вок, тим б ільше музей, яким так пишався не тільки Киї в, але й численна українська дія спора. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top