Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Людмила СМОЛЯР ІСТОРІЯ “ХОДІННЯ В НАРОД” НАРОДОЛЮБКИ НАДІЇ СОХАНСЬКОЇ У знаменитому «ходінні в народ», яке розпочалося наприкінці 1873 p., виявилася уся жіноча вдача, прагнення до корисної роботи, вірність та самовідданість обраній справі, ініціятивність та самостійність у прийнятті рішень. Здобувши освіту за кордоном чи вдо ма, жінки обіймали посади сільських учи тельок, фельдшериць, акушерок і, виконуючи серед народу свої фахові обов’язки, одночасно вели політичну й соціяльну пропаганду. В історії народницького руху 60-80-х pp. унікальне місце посідає народолюбка та пись менниця Надія Соханська. Надія Соханська (1825-1884) з роду JIox- вицьких, яка отримала виховання в Харків ському інституті шляхетних дівчат, практично не відома українському народу своїм «хо дінням в народ». Хоч і не були реалізовані її прекрасні пляни щодо просвіти народу, під несення його матеріяльного становища, але повернення українському народові історії її «ходіння в народ» буде найкращим пам’ят ником письменниці та справжній жінці. Свою надзвичайну любов до простого народу та велике бажання організувати брат ства і сільські банки з веління долі Надія Соханська реалізувала на Волині в селі Япо- лоть Рівненського повіту. Щоб уявити собі, які надзвичайні зусилля були докладені Н. Сохан- ською для реалізації її доброчинних плянів, слід перш за все звернутися до опису міс цевосте та села Яполоть, зробленого О. А. Кудринським в «Киевской старине» за 1900 p.: «Село Яполоть розташоване в найглухішому куточку Рівненського повіту Волинської гу бернії. Ліси і болота колись оточували Япо лоть з усіх боків. Селяни, займаючись ріль ництвом, вивезенням дров та промислами, привели до знищення лісів, збіднення ґрунтів. Зростаючі з кожним роком пустирі та піщані зарості додали місцевості сумного вигляду. До найближчого міста - 50 верств, до губерн ського - двісті. У цьому відірваному, занед баному куточку дивним способом під час кріпосництва зійшлися інтереси восьми помі щиків, що одночасно володіли селом і зазіхали на підневільну працю місцевого селянства. Якщо майбутній історик місцевого краю по бажає знайти після Яполоті місцевість, де б умови селянина були ще гірші, то, сумнівно, щоб його пошуки увінчалися успіхом». Доля не могла запропонувати іншого місця, на якому б так безжалісно розбилися кращі на родницькі пляни Надії Соханської. Історія «ходіння в народ» Н. Соханської розпочалася в 1865 p., коли священик села Яполоть надіслав звернення І. С. Аксакову до його видання «День» та просив благодійників допомогти місцевому селянству направити православну церкву. Священик повідомляв також, що в селі засноване братство, яке теж потребує допомоги. На основі історичних документів було встановлено, що яполотське братство не було засноване в 1861 р. і що опис священиком братства був розрахований на те, щоб зацікавити благодійників селом Яполоть. Серед перших, хто відгукнувся на лист священика, була Варвара Соханська, - 75-річ- на поміщиця села Макарівки Ізюмського повіту Харківської губернії та її донька Надія. Вони надіслали на направу церкви 25 карбо ванців. У невеликому листі, написаному з цього приводу священикові села Яполоть, Варвара підтримала потребу відродження пра вославної церкви в південно-західному краї та повідомляла, що благодійники відгукнулися зі всіх кінців Російської імперії. У серпні 1865 р. в селі Яполоть, з ініціятиви священика, були організовані збори біля церкви, на яких за читали селянам лист Соханських та запропо нували створити братство, включивши брат- чицями Варвару, Надію та інших благодій ників. Все піклування про братство та листу вання з селянами через хворобу Варвари взяла на себе Надія Соханська. У своєму листі- відповіді селянам від 13 липня 1866 р. вона писала: «З великою радістю дізналася я про добру справу, що починається у вас, - засну вання братерства. Знамениті братерства, що “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2003 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
