Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
станьте мені у помочі, рождєнній, мо- литвенній, зуби замовляти і до помочі ста вати. Помоч моя від Господа Бога сотвор- шого неба і землі. Добрий вечір тобі, місяцю молодий, в тебе ріг золотий, питаюся, чи не болять мершого зуби, щоб так не боліли в рождєнного, молитвенного. У вас три брата - дуб у лісі, камінь в морі, мертвий в гробі. Вони собі, всі три браття, зійдуться до купи. Будуть книжку читати, щоб тоді рождєн ного, молитвенного, іменованного стала кість ломати, а вони ж не зійдуться до купи. А тоді вже перехрестю землю ножиком: Земля, наша мати, тебе січуть, рубають - тебе не бо лить, і не щимить. А тоді вже ножиком: Щоб так не боліли в рождєнного, молітвен- ного, іменованого зуби від нині довіку. Як ясне сонечко з неба сходе, щоб так зійшла болєзнь із зуба, із коріня, із-під коріня, нєрва і дьосни ”. До сьогодні серед літніх селян збереглося священне ставлення до ікон. Освячені образи боялися продавати. Могли виміняти, пода рувати або передати, коли помирає господар. Могли покласти ікону в домовину - на далеку дорогу (зап. в с. Лубенці Чигиринського ра йону). Не можна викидати старі ікони. Можна було їх захоронити - закопати на кладовищі чи просто в землю (зап. у селі Скибинці Київської обл.) або винести на дах. Можна спалити й попіл пустити за водою (зап. у с. Шевченко- вому Звенигородського р-ну). Але найчастіше старі ікони пускали за водою (запис, від Ковальчук Г.Ф. Палагнюк М.В. (Вінничина), Сокирко М.П. (Черкащина) інших). Композиція ікон сільського майстра — богомаза спрощена, малюнок графічний, від сутня перспектива, світотінь. Набір зображу вальних засобів мінімальний. Залежно від сюжету ікони майстер вводив у композицію елементи пейзажу, архітектури тощо. Пейзаж, як правило, зводиться до зображення неба, водяного плеса, землі, вкритої стилізованими стеблами трави, квітів. На іконах із зображенням Юрія Зміє борця, Покрови Пресвятої Богородиці та інших святих інколи малювали церкву (храм), деталі її внутрішніх інтер’єрів. Ужиткові речі, птахи, свійські тварини - невід’ємний атрибут ряду ікон. Кольорит більшості сільких ікон Черка щини будується на гармонійному поєднанні білого, червоно-коричневого, жовтого, зелено го кольорів. Рідше зустрічається синій. Одяг малювали в червоних, синіх, зеле них кольорах. Тло ікони, - як правило, корич неве, зелене, інколи жовте або синє. Названі вище кольори традиційно входили в систему обрядового фолкльору, що підтверджує син кретичність народного мистецтва. Фолкльорні мотиви визначають декора тивне рішення ікони, ставлять її в загальну систему художнього оформлення селянського житла. Мотиви орнаментів місцевих настінних розписів, мальованих скринь, мисників, ви шивки, різьби по дереву знаходимо на ба гатьох народніх іконах. І це закономірно, оскільки сільський маляр-богомаз у своїй творчості був органічно зв’язаний з тради ціями селянського мистецтва. Цікавим є зображення квітів на образах. Майстер зображав квіти „взагалі”, а не якийсь їх конкретний вид. Найцікавіші зображення квітів на іконах Уманщини, знаменитої своїм настінним малюванням. На більшості з них намальована трипелюсткова квітка, пелюстки якої обведені білим контуром, а середина за повнена червоним або темно-синім кольором. Така квітка має довге стебло, велике світло- зеленого кольору листя. Казкові „півонії” тем но-червоного кольору прикрашають ікону з с. Мала Маньківка, що на Уманщині. Розкішні букети стилізованих квітів маємо на багатосю- жетній іконі з с. Княжа Криниця, Уманщина. На більшості ікон Звенигородщини еле менти орнаменту дрібніші і покривають, як правило, лише одяг. Характерна в цьому від ношенні ікона св.Анастасії з с. Тарасівки, с. Козацького, а також ікони з с. Орловець. Іконопис Черкащини (в межах колиш нього Черкаського повіту), Чигиринщини, по части Канівщини, стриманіший у кольориті, бідніше орнаментований. Власне увесь малю нок обмежується двома великими квітками, що розміщені у верхній частині ікони, або розкиданими по всій площині невеликими квіточками у вигляді стилізованих хрестів жовтого та білого кольору. Закінчення в наст, числі. 4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2002 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
