Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Микола ЩЕРБАК КАЛИНА Із хати вийшла Катерина. Спішить. Заглянула в кущі. Нема... - Піду ще до калини, Десь братік може на дощі... - Ти тут, Тарасе, - шепче тихо. І ось і братік, і сестра Забудуть мачуху та лихо, Що вже й до хати йти пора. Забавляться, як звісно, діти... - А я ще й їсти принесла! Ось хліб і сіль... Зелені віти Ховають їх від горя зла. Неначе знала та калина, Схиливши листяний намет, Що із маленького хлопчини Зросте великий наш поет! Сіма КОРДУНОВА ЛЕЛЕЧАТА Як зима втекла далеко - Повернулися лелеки Та й у нашої бабуні Оселилися на клуні. З ними я щодня вітаюсь. Якось вранці придивляюсь, А з гнізда, при самім краї, Три голівки виглядає. То ж маленькі лелечата! Тато їх стоїть на чатах, Мусить він тепер глядіти, Щоб росли в безпеці діти. Оглядаюсь ненароком: Темна хмара суне боком. Ближче, ближче - бути зливі, Ой, лелечки нещасливі! Як же вас порятувати? Парасольку, може, дати? А бабуня: - “Внучко мила, У лелек широкі крила. Тож під крилами у тата Пересидять дощ малята. А коли гроза минеться, Тепле сонечко всміхнеться, Зразу висохне гніздечко І утішаться лелечки.” 34 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2002 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top