Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
у теплий час якось сама давала собі раду. Знову прийшла зима, й одної погідної неділі мама сказала: ’’Може б ми пішли на прохід та відвідали стареньку Пушкарку - вона чомусь не прийшла цієї суботи до нас”. Прохід для мене був довгий, бо бабуня мешкала у маленькій хатинці на краю села сама, родини не мала. Одинокого сина, його жінку і внуків заслали в Сибір, а матір не хотіли брати, щоб не завадила. Вона ж любила повторяти, що син був запорукою її старости. Прийшовши, ми постукали у двері, але відповіді не було. Не було зачинено, і ми зайшли у хату. У нетопленій кімнаті пахло спаленою свічкою і сухою м’ятою. У старень кій білій сорочці бабка Пушкарка лежала у ліжку, зі схрещеними у молитві руками, на лиці, як завжди, була лагідно-ніжна усмішка. Мама взяла мене за руку, подивилась на мене зволоженими очима і сказала: “Не будім її, хай бабуня спокійно сплять, а хустку візьмемо, щоб знову там дечого вкласти...” По дорозі додому ми вступили до пан отця, мама пояснила, що має йому щось пе редати. Довго після цього я дізналася, що той сон бабки Пушкарки був навіки. На той вічний спочинок пов’язали їй голову тою квіти стою хустиною, як годиться “статочній ґаздині”. До сьогодні я з ніжністю згадую ста реньку бабуню Пушкарку зі зморщеним, як рілля, але завжди лагідним обличчям. І приходять думки - а скільки-то самітніх бабусь - у голоді і холоді потуря- ються тепер по всій Україні? Чи багато таких, щоб щось доброго зав’язали їм у хустину? КАЛЕЙДОСКОП ПОДІЙ Цікаво й весело пройшов на Київщині в дитячому оздоровчому таборі “Космос” завер шальний етап конкурсу на найкращу сім’ю. Понад сорок молодих родин змагалися у чарів ності, кмітливості, господарності, спортивній підготовці, а головно - у вмінні вивчати свій родовід. Тим-то особливе зацікавлення викли кала та частина конкурсу, що стосувалася збе реження родинних традицій, адже на конкурс було подано фотолітописи, сімейні герби, зображення родинного древа (в чому особливо відзначилися продовжувачі вчительської ди настії Галина й Тарас Корнійки із села Тре- бухів Броварського району), і навіть родинні гимни. У номінації на краще оформлення сімей ної експозиції перше місце посіла подружня пара Олени й Тараса Даненків із Броварів. Завершився цей корисний конкурс тим, що спільним рішенням журі й учасників цих веселих змагань було створено обласний клюб “Молода сім’я”, в плянах якого - розширення комунікативних можливостей молодят. 15 листопада 2001 року президент України підписав прийнятий Верховною Радою у другому читанні Закон України “Про попередження насильства у сім’ї”’, який юридично регламентує таку тонку сферу, як стосунки в родині, й покликаний змінити ситуацію в українських родинах на краще, адже 68 відсотків жінок за даними Інституту соціологічних досліджень НАН України потерпають від домашнього насильства. Серія юридичних публікацій “Не завадить знати” поповнилася новим виданням “Як захистити себе”. Її автори - юристи киянка Марія Шкарлат та дніпропетровець Руслан Руднєв - дають у ній поради, як має захистити себе жінка в разі домашнього насильства. Ідеться про насильство з боку колишнього чоловіка, колишнього партнера, дітей, при чому не тільки фізичне, а й психологічне, виражене у формі заборон, шантажу, прини жень тощо. Л.К. 10 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2002 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top