Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Тільки між нами і телефонам .. • Наші панни — пасивні чи аґресивні? Два міти переплітаються в нас досить часто про наших дівчат. Є опінія, що на землях давньої Укрїни, в передісторичних часах, панував улад матріярхату. Завваги проти цього твердження є такі, що мовляв, матріярхат видумала і пропагує Докія Гуменна, яка сама є незаміжня; коли б вона мала чоловіка, то знала б сама, що така реальність неправдоподібна... Сліди ж іночої влади бачать у боєвих постаттях наших жінок через цілу історію. Але циніки запитають — що ж боєвість, інстинкт охорони своєї рідні і території має спільного з матріярхатом? Чи взагалі із жіночою агресивністю у відношенні до мужчин? Правда, є ще в нас карикатурна постать Одарки, ’’сильної ж інки" у "Запорожці за Дунаєм” (ролю кулаків, тому рік, Ганна Колесник дала добре відчути на ребрах Андрія Добрянського коли виконували сцену з цієї оперетки). З такими постатями пов’язаний міт доміную чих жінок, головно на центральних землях України. В Галичині жінка чомусь часто скромніше пред ставлена. На селах жінка часто з пошаною ішла за чоловіком кілька кроків позаду. Ще й донедавна у багатьох галицьких родинах на свідка, навіть при шлюбі, брали тільки мужчин, бо що ж там підпис жінки може вартувати... Багато дослідників галицького життя часто приписую ть галичанам більше пуританського підходу (хочби назовні)... В Україні дівчину, чи панну, треба було ’’здобувати” довшим процесом залицяння. Та наше слово "дружина” також пояснює факт, що дівчину треба було здобувати немов у війні; здобуття твердині нераз символізовано в поезії здобутям дівчини (ще навіть у Слові о полку). Останніми часами дехто спостерігає відмінну поведінку наших дівчат супроти наших хлопців в протиставленні до не-українських хлопців. Один наш психолог кілька років спостерігав, що при наших хлопцях українські дівчата звичайно є досить стримані, неприступні, пасивні і навіть холодні. Та ті самі дівчата у товаристві не-українських хлопців стають агресивними, що часто веде до мішаних подруж, бо наші хлопці чомусь не мали відваги до даної панни.... Одним словом, тому, що наші хлопці не пробували їх ’’здобути” невпинним і впертим зали цянням, вона сама пішла в наступ — але на чужинців... Може в цьому і є наша біда. Бо вкінці, така поведінка не була чужою українським дівчатам багато соток років тому. Ось ще Боплан писав про дівчат в Україні, які самі собі вибирали хлопців такими словами: ” Я бачу по тобі, що ти лю дина добра, що дружина твоя буде щаслива і матиме дбайливого господаря. Прошу тебе, одружися зі м ною ”. Ось, якщоб деякі наші панни взяли тепер такий самий підхід (що вкінці йде у парі з добою рівно- правства), то напевно було б менше мішаних подруж. Бо саме багато не-українок своєю відкритою зацікавленістю та агресивністю часто таким підходом забирають собі українських хлопців... Очевидно, ми тут не пропагуємо явного ’’пере слідування” хлопців — бо завжди бували дівчата, які несмашно нав’язувались хлопцям. Поведінка повинна бути тактовна, в добрім тоні і з лю дською гідністю . Любов Калинович повідній позиції д о тих хвиль. І хоча д м е супротивний вітер та сипле піском в очі — то все ж прийде гарний як сьогодні, день. Однак все, д о б р а чи зла погода, є вічна музика хвиль, є змінний образ моря, неба, є й краса; існує д о б р о . Та внучки зірвалися і побігли, бо хтось там знайшов великого рака герміта. Старша пані пішла назустріч шумливим, таємничим, вічно рухливим хвилям. Я востаннє з високого берега обнімаю зором від краю д о краю байдуж у д о мого прощання красуню, набираю повні вуха морського шуму і сідаю д о гарячого авта. За хвилю вти хає р озп ач л и ви й р егіт мев. Самітний горобчик на телеф онном у дроті, чорна маленька точка кінчає соняшний, морський епізод. ПОДЯКИ Членкам 82 Відділу СУА складаю щиру подяку за співчуття по страті мойого батька бл. п. Андрія Клима. В пам ’ять м о й о г о д о р о г о г о н е з а бутнього батька складаю 25.00дол (цеглину) на Музей СУА через Відділ. Ака Перейма членка 82 Відділу Трой, Огайо НАШЕ ЖИТТЯ, ЖОВТЕНЬ 1975 17
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
