Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
БАЛТИМОР, МД. Свято Матері 59 В ідділу СУА З приходом весни знов ожило жит тя в нашому Відділі. Як щороку на передодні Дня Матері 8 травня 1971 року влаштували ми вже традиційний Літ. Вечір. Цим разом програму його виповнила чарівна Леся Лисак, улюб лена авторка зворушливих, ніжно на писаних нарисів. її книжка „Терпкі пахощі" усміхається до мене словами присвяти. Тому, що Вечір був частинно при свячений матерям, то окрім зворуш ливого оповідання „Мати", відчита ного авторкою, учні Укр. Муз. Інсти туту, діти Союзянок, Ірка Корж та Івась Хай, порадували нас грою на фортепіяні. Потім голова мґр. Лідія Лемішка представила нам п-ні Лесю й обдару вала її китичкою конвалій у кераміч ній вазі. Згадала про те, що авторка народилася у Вірлові на Тернопіль щині, де батьки ї ї вчителювали. Там пройшло ї ї щасливе дитинство. Се редню освіту отримала в Ліцеї Укра їнського Дівочого Інституту в Пере мишлі.. У дальшому осягнула ми стецьку освіту, спершу в Театральній Школі у Львові, а потім у Мистецькій Студії Йосипа Гірняка й Олімпії До- бровольської. Слідувало мистецьке читання ав торки. Немає мабуть Союзянки, що слухала б без сліз на очах оповідань „Дарунок для Ромка“, „Лист звідтіля" або патріотичного нарису „Лицарям Червоної Калини“. А ще більше були ми зворушені піснями у „Золотих Ду- качах“, що їх авторка передала нам своїм ніжним голосом. А якже не зга дати соняшного спогаду про „чудо вих коминярів і задуманих фіякрів“, що возили молоді пари на зустріч із щастям. Всі ці милі, сантиментальні нариси залишили в присутніх незабутні вра ження і вони радо ділилися ними з господинями Вечора при каві й со лодкому. Оксана Калиновська пресова референтка НЮ ЙОРК, Н. Й . 64 Відділ СУА вшановує Лесю Українку Коли вечір у пошану Т. Шевченка мав характер замкненої імпрези для членства, то сторіччя з дня народжен ня Лесі Українки Відділ відзначив святом, призначеним і для громадян ства. Свято відбулося дня 15 травня ц. р. Відкрила його голова п-ні Марія Савчак, а програмою проводила п-ні О. Щур. Спільною темою доповідей трьох молодих прелеґенток була „А- наліза ^Лісової Пісні«“, до якої допо відачки підійшли з різних аспектів. У доповіді „Ґенеза »Лісової Пісні«“ п-ні Л. Волинець ствердила, що ця драма- феєрія й „Бояриня4* — це єдині сце нічні твори з українською тематикою, які вийшли з-під пера Лесі. Туга за волинськими лісами, дитячі спомини про чарівні лісові ночі, перекази ма тері про русалок, лісовиків і мавок, зацікавлення фолкльором із першого джерела — оповідання дядька Лева — спонукали Лесю Українку напи сати цей високо-мистецький твір, у якому вона виклала свою життєву філософію. Драма, що ЇЇ поетка на писала впродовж кількох днів при повному фізичному виснаженні зд о була авторці зразу повне признання і театр Садовського взявся за її по ставу, хоч Леся побоювалася, що по- ставник-режисер не зінтерпретує тво ру згідно з її задумом. Мавка в ін терпретації прелеґентки — це сама Леся Українка. Вона пробуджує сві домість пасивного українського гро мадянства Й звертає його увагу на значення рідних традицій. У своїй доповіді „Фолкльорне тло драми-феєрії й її персонажів" Світля на Луцька, базуючись на дослідах лі тературознавців, етнографів і фолк- льористів, проаналізувала й вияснила символіку фантастичних постатей — дійових осіб, розкрила тайну уведен ня їх в акцію „Лісової Пісні“, підкре слила майстерність, з якою Леся У- країнка вміла поєднати реальний і уявний світи для мотивації дії й ха рактеристики персонажів, чи розкрит тя тайників людської душі й життє вих законів. Мавка — символ приро ди, що коханням здобуває душу. Вона спонукує реалістично наставленого Лукаша зрозуміти свою власну душу. Дядько Лев своїм прив’язанням і по шаною до природи відзеркалює в своїй особі релігійні погляди наших предків, що базувалися на культі при роди. Перелесник — символ зогню, внутрішнього спалаху людської душі. Пожарище Лукашевого двора, це об раз попелища його власної душі, йо го надій і сподівань. Навіть зовнішні атрибути дієвих осіб, фантастичного світу мають своє коріння у фолкльо- рі, напр., голос і спосіб вислову по льової русалки нагадує народні голо сіння. Рослини, кущі, дерева, явища КЛЮБ СТАРШИХ ВІКОМ Референтура сусп. опіки при Гол. Управі запроектувала організування Клюбів Старших. Клюби мали б гур тувати старших чоловіків і жінок. їх завданням було б організувати р о з вагу для с в о їх членів і допом огу в тих ділянках, щ о їм потрібна. Такі клітини могли б постати при В ідділах СУА, але співпрацювати з іншими ор ганізаціями, передусім із місцевими парохіями. Д -р Т еодозія Савицька, референтка сусп. опіки Гол. Управи, опрацювала плян такої праці. Незабаром реф ерен тура подасть точніші дані про ум о вини праці такої клітини. ВИСТАВКА УКРАЇНСЬКИХ КИЛИМІВ У літньому часі проведено інвенту- р у предметів М узею Нар. Мистецтва, щ о приміщений в Українському Ін ституті Америки в Ню й о р к у . П-ні Слава Ґеруляк, мистецька референтка Гол. Управи, перейшла всі ділянки разом із п-ні Марією Рж епецькою, попередньою референткою. С твердж ено, щ о наш М узей м ає у с в о їх ф ондах 27 килимів із різних частин України. Після впорядкування і відновлення ї х є запланована ви ставка їх у залях М узею . Про точний реченець б у д е згадка в нашій пресі. природи теж мають свою символіку, роса — це сльози й журба, зорі — краса, калина — любов. Поруч акції-фабули, поруч уведен ня природи, як співучасника дії і фан тастичних постатей — творів народ- ньої уяви, як дієвих осіб, „Лісова Пісня" є висловом світосприймання, світовідчування й світогляду та жит тєвої філософії Лесі Українки. І це була тема доповіді п-ні Ліди Крамар чук п. наг. „Головні ідеї »Лісової Пісні«“. Чергування життя й смерти є не- відкличним атрибутом усього живого. Буденне життя мусить бути опромі нене мистецькими поривами які дви гають людину на верхів’я. Важливим стимулом мистецької творчости є ко хання, що ушляхетнює людину і дає їй поштовх до польотів у найвищі сфери людського духа. Леся Українка показала, що праджерелом усіх люд ських починань є природа й ЇЇ закони, що реалістично-матеріялістичне му сить сплітатися з ідеалістично-фанта стичним в одну нерозривну й гармо нійну цілість, інакше життя втрачає НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1971 17
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
