Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Д л я н а ш о г о ж у р н а л у Проминуло літо й принесло нам лиш небагато нових передплатниць. В идно, наші прихильниці не думали про нас у часі вакацій. Та ми віримо, щ о це сталося лиш пер ех о д о в о . Бо ж з а 5 придбаних передплат вони мож уть отримати том перекладів Лесі Українки „Спіріт оф Флейм“. Чи н е варто по дарувати його своїм американським приятелям? Приєднали нам передплатниць: Марія Баріагура, Вудгейвен (64 В.) 1 Анастасія Королишин, Дітройт (23) 1 Р о за Білоус, Ірвінґтон 1 Віра Струк, Трентон (11 В ідд.) 1 Іванна Бемко, Кренфорд 1 Наталія Татунчак, Філяд. (43 В.) 1 АДМІНІСТРАЦІЯ НАШОГО ЖИТТЯ ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ ФІЛЯДЕЛЬФІЯ, ПА. З жалем ділимося сумною ві сткою з усім організованим жі ноцтвом, що 8 червня 1971 р. ві дійшла у вічність наша дорога членка бл. п. Марія Григорівна Стратієнко. У Кам’янці Поділь ському закінчила Жіночу Вчи тельську Семінарію. Там же в 1919 р. одружилась із Михайлом СтратієнкОм, учителем і діячем українського визвольного руху. Господь Бог поблагословив їх по дружжя трьома дітьми. У труд них умовинах 1. світової війни, коли чоловік пішов до війська, Марія Стратієнко виховувала ді тей сама. Те саме продовжува лось і під час визвольних змагань, в яких ї ї чоловік брав активну участь. При тому старалась до повнити свою освіту філологічни ми студіями, що й удалось їй згодом осягнути. Працювала як педагог у середніх школах і то в найтруднішій ділянці, бо ви кладала українську мову і літе ратуру. Найважче прийшлось їй тоді, коли розпочалась нагінка на політично підозрілих, що й за кінчилась арештом ї ї чоловіка в 1934 р. і засланням його до Ка захстану, де пробув аж до вій ни. її звільнено з праці, як дру жину „ворога народу". Коли ви- бухла німецько-совєтська війна, родина перебувала у Харкові. Тут пережила відомий голод і жах переслідувань ґестапо, коли їх син Андрій знайшовся в тюрмі. З великим трудом удалося видобути його звідтіля. А потім мандрівка на захід, що принесла їй важке поранення автом у Словаччині. Після деякої поправи здоров’я родина осіла в Німеччині, де в таборі у Берхтесґадені Марія Григорівна включилася у працю ОУЖ. Згодом ціла родина пере їхала до ЗСА. де замешкала спо чатку у Трентоні, а потім у Фі лядельфії. Тут Марія Григорівна стала членом Виховної Комісії СФУЖО, пізніш ї ї головою, а вкінці виховною референткою. Стала також членкою нашого Від ділу і займала в нашій Управі пост культ, освітньої або вихов ної референтки. Рівночасно пра цювала також у школі україно знавства при православній церкві св. Покрови, де була впродовж 10 років головою педагогічної ради. В останніх роках уже відтягну лась від громадської роботи, бо мусіла опікуватись хворим чоло віком. Але не відмовлялась від зайнять, що їх могла виконувати вдома. І так провела підготовну роботу для Літературного Збірни ка Конкурсів СФУЖО, що має вийти незабаром. З великим жалем попрощало ї ї членство нашого Відділу і вся українська громада Філядельфії. Над домовиною промовляли п-і Галина Царинник, голова, п-ні Ми хайлина Чайковська, співробітни ця з Берхтесгадену і д-р Наталія Пазуняк, секретарка СФУЖО. Вічна їй пам’ять! Управа 44 Відділу СУА ім. невідомої Героїні Дітройт, Миш. Важким сумом пройняла членок 23 Відділу СУА і все громадянство до глибини душі вістка, що 10. червня 1971 р. трагічно померла від удару автомобілем бл. п. Ан на Дембіцька. Ще в 1929 р. була однією з основниць 16 Відділу СУА в Дітройті і стала першою його писаркою. По якомусь часі перейшла до 23 Відділу СУА. Бу ла в ньому головою, фінансовою і кореспонденційною секретаркою та однією з найбільш активних і свідомих членок. Була приємної і товариської вдачі. Народилася в 1894 р. в с. Під- гайчики ,пов. Перемишляни в Зах. Україні. Приїхала до Америки в 1912 р. Спершу спинилась у Ню Йорку, а потім переїхала до Д і тройту і в 1920 р. вийшла заміж за Миколу Дембіцького, з яким прожила 46 років у щасливому подружжі. Господь Бог поблаго словив їх двома дітьми, що їм во ни дали вищу освіту. Дочка Юлія, замужем Монсінг — учителька, а син Євген — фармацевт. Бл. п. Анна виховала їх на свідомих у- країнців, що добре володіють українською мовою. Останніх 6 літ прожила вдовою. У похоронному заведенні по прощала Покійну голова Ксеня Палер. Покійна належала також до українського Відділу старших громадян у Дірборні, де прожива ла. Члени тієї організації взяли участь у похороні й несли домо вину. У церкві св. Івана Хрестите ля Покійну попрощав теплими словами о. пралат Бохневич. Під час відправи членки Відділу сто яли по середині церкви з відзна ками ,щоб у такий спосіб віддати їй останню прислугу. На цвинтарі похоронну відправу відслужив о. Климчук, а від родини син Євген щиро подякував усім, що прийшли так численно провести Покійну на вічний спочинок. Полишила у глибокому смутку дочку, сина, зятя, синову, 4-ьох внуків і ближчу й дальшу родину в Україні й Америці. Діти зложили пожертву 10 дол. на пресфонд Нашого Життя. Спи, дорога Союзянко, нехай земля Вашінґтона буде Тобі лег кою! Анастазія Королишин У Різдвяному подарунку для нашої дитини повинна знайтися українська дитяча книжка. У ка талозі ОПЛДМ знайдете список для кожного віку. 14 НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1971 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
